У Косівській центральній районній бібліотеці відбулася презентація нещодавно виданої книжки «Духовні скарби Ігоря Пелипейка». Якщо підсумувати все мовлене на ній, то для людини, яка не знала славної пам'яті заслуженого працівника освіти України Ігоря Аполлоновича Пелипейка, вималювався би портрет вихідця із відомої української родини (батько був генералом УНР), який володів унікальним логічним мисленням, вражав надзвичайною працездатністю, мав енциклопедичні знання та блискучий дар відшліфовувати головне від другорядного, вільно орієнтувався в усіх сферах життєдіяльності. І слова колишнього завідувача відділу освіти Ярослава Матійчака: «Працюючи у відділі освіти разом з Ігорем Аполлоновичем, я ловив себе не раз на думці, що з його всебічними знаннями він один міг би замінити весь відділ освіти», сказані ним на презентації, аж ніяк не є перебільшенням. Буваючи в домівці Ігоря Аполлоновича, я бачив, як він миттєво знаходив у своїх архівах будь-яку інформацію на різні теми: все необхідне він усистематизовував за алфавітним порядком, укладав у папки. Хвилину-дві - і необхідний матеріал був у його руках. Він завжди працював: де не був би, з ким не зустрічався би, відфільтровував у пам'яті чи занотовував у записниках необхідну інформацію. У рідній домівці в Косові його неможливо було застати за відпочинком: навіть будучи вже хворим, він як не працював над власним виданням чи готував публікацію, то редагував чийсь рукопис, або ж читав періодику чи книжку. Цікавився з приводу прочитаного думкою співрозмовника, висловлював свою. Вражало те, що він блискавично, у твоїй же присутності, міг написати рецензію на щойно прочитану ним поетичну збірку чи рекомендацію для рукопису. Його велич була у тому, що не послуговувався чужою думкою, а оперативно висловлював власну про всі речі і події як усно, так і в наукових та публіцистичних творах. Про це засвідчують його видання та чисельні публікації, науково-навчальні програми, зокрема програма із гуцульщинознавства, аналогів якій не існувало і не існує. Над розробкою подібних програм працює і отримує зарплату ряд науковців. А Ігор Аполлонович робив це один. І таких програм, наукових розробок та видань у нього було чимало. Недарма його називали народним академіком, з високою повагою ставились при житті і шанують пам'ять про нього відомі люди України. Із щирою вірою у їхню вдячність та глибоку національну свідомість, Ігор Пелипейко зоставив нащадкам у спадок навчальні посібники, довідники, науково-публіцистичні книжки про Косівщину і Гуцульщину в загальному: «Мій рідний край», «Пам'ятки природи Косівщини», «Гуцульщина в літературі», «Флояра. Хрестоматія з гуцульського фольклору», «Дослідники та краєзнавці Гуцульщини» (у співавторстві з П.Арсеничем), «Косів: люди і долі», «Містечко над Рибницею», «Плай. Книга для читання про Гуцульщину», «Населені пункти Косівщини», «О гарний ти, краю!» та інші. А скільки творів зостались не виданими... На презентаційному заході багато вдячних слів було сказано на адресу заслуженого працівника освіти України, літературного критика Аделі Григорук, яка є редактором видання, за її загальною редакцією воно підготовлено до друку, вона упорядкувала його спільно із викладачем історії мистецтв училища Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, членом НСХУ Марією Вінтоняк-Іванчук. Аделя Григорівна - не лише літературознавець, мовознавець, науковець, але й сама є взірцем майстерності в художньому слові, автором ряду видань, які за своїм рівнем не поступаються творам корифеїв літературознавства та критики Михайла Слабошпицького, Миколи Жулинського чи інших. І це дуже важливо, що редактором книжки про справді таку видатну постать, якою був Ігор Аполлонович Пелипейко, стала саме Аделя Григорук: відредаговані нею тексти читаються легко, викладені стилістично грамотно, логічно, доступно й зрозуміло. Яка нелегка справа відредагувати тексти на професіональному рівні - добре усвідомлюють фахівці. Художнє оформлення обкладинки книжки виконав викладач згаданого мистецького закладу, член Спілки художників України «Клуб українських митців» Антон Григорук. В основі композиції його кольорової ілюстрації - розгорнута книга, підсвічник у сяйві свічки, біла драперія, що наче привідслонює вікно із реальності у вічність. Малюнок - у рамці із обірваним меандром... Комп'ютерний дизайн - Віталія Стефурака, коректура - Мар'яни Гавриш. Книжка побачила світ у Косові завдяки підприємцю і книговидавцю Михайлові Павлюку. Вона видана у його приватному видавництві «Писаний Камінь», віддрукована у друкарні його малого приватного підприємства «Евріка». За сприяння у частковому фінансуванні видання книжки, зізналась Аделя Григорук, вона вдячна голові районної ради Андрієві Клубу та депутатам, голові райдержадміністрації Ярославові Шинкаруку та заступнику голови райдержадміністрації Анастасії Костюк, начальнику відділу освіти РДА Володимиру Козьменчуку, директору НІШ «Гуцульщина» Василеві Пророчуку. У виданні вміщено поезію Марійки Лазарович «Свіча життя...», яка гармонійно асоціюється із малюнком на обкладинці, та змістом книжки, спогади та науково-публіцистичні матеріали про І.Пелипейка його онуки Анни Богданової, Марії Вінтоняк-Іванчук, Аделі Григорук, Нестора Библюка, Любомира Держипільського, Юрія Угорчака, Богдани Чіх-Книш, Василя Курищука, Володимира Костюка, Ярослава Матійчака, Петра Лосюка, Володимира Козьменчука, Никанора Крета, Лідії Онуфрійчук, Ірини Микуляк, Євдокії Кобильовської, Марії Мартишук, Михайла Мартинюка, Володимира Моравського, Аліси Мудрицької, Миколи Васкула, Дмитра Арсенича, Зеновія Библюка. Подано також бібліографічний покажчик публікацій та видань Ігоря Пелипейка, покажчик публікацій про нього, кольорові та чорно-білі світлини різних періодів його життя, в тому числі і світлини Ярослава Тимофійчука, з архівів Володимира Тутуруша, Ірини Баранюк, фотокопії документів, видань, листів, нагород тощо. Захід із презентації книжки спільню із директором центральної районної бібліотеки Ярославом Семанишиним та її працівниками організував і вів координатор клубу інтелігенції ім. Ігоря Пелипейка м. Косова Зеновій Библюк. Він же зробив аналіз видання. Свої відгуки про книжку «Духовні скарби Ігоря Пелипейка» висловили директор центральної районної бібліотеки Ярослав Семанишин, український філолог Тадей Яницький, з яким І.Пелипейко мешкав по сусідству, заслужений учитель України Василь Куришук, заслужений працівник освіти України Ярослав Матійчак, голова Союзу Українок Косівщини Анна Богдан. Шкода, що не подав до видання свої спогади про Ігоря Аполлоновича один із його найближчих друзів, відомий в Україні філателіст, власник унікальної книгозбірні Володимир Тутуруш. Він зберігає в пам'яті багато біографічних відомостей про майже все життя і діяльність І.Пелипейка, які мають неоціненне значення, які знає лише він. Читачів, природньо, цікавить, де можна придбати книжку. Частина уже віддрукованого її накладу (тиражу) розійшлася, а на друкування решти немає коштів. Отже, кожен з нас має шанс поофірувати їх (детальна інформація за тел. 2-24-91 у Косові), і таким чином придбати видання про історичну постать України Ігоря Пелипейка.
* За інформацією Косівської РДА |
