Ян Алоїзій Матейко (1838-1893) – визначний польський живописець. Автор багатьох картин на історичну тематику. Його творчістю у молоді роки захоплювався письменник Богдан Лепкий.
Ян Матейко народився 24 червня 1838 року у Кракові, в родині Францішека Ксаверія Матейка – етнічного чеха, приватного вчителя музики. Ян був дев’ятою дитиною у сім’ї з одинадцяти дітей. Маленьким Матейко ріс у своєї тітки Анни Замойської.
Батько наполягав на музичній кар’єрі сина, але Ян хотів малювати, і в 1852 році батько віддав його до Краківської Академії красних мистецтв. Малював хлопець багато, мав тисячі ескізів.
Тоді ж Ян Матейко захворів на одне око, але це не завадило йому бути найталановитішим учнем Академії. А вивчення старовини та пам’яток культури стало справою життя. Крім того, щоб не бідувати, Матейко постійно шукав додаткову роботу.
Після закінчення Краківської Академії в 1858 році він два роки навчається в Мюнхені, а також у Відні, відтак повертається до Кракова.
Саме у Кракові з’являються перші портрети пензля Яна Матейка. Але основна тема його творчості – це патріотизм. Він – автор численних картин на історичну тематику.
Є в художника і ряд картин, дотичних до історії України: «Стефан Баторій під Псковом», «Грюнвальдська битва», «Ян Собеський під Віднем», «Вернигора» та «Богдан Хмельницький з Тугай-беєм під Львовом».
З 1873 року і до кінця життя Ян Матейко очолював Краківську Академію мистецтв.
У січні 1883-го магістрат Станиславова надав йому звання Почесного громадянина міста. Також Матейко – Почесний громадянин Кракова, Перемишля, Львова, Стрия та Бережан.
Помер художник 1 листопада 1893 року у Кракові.
Його твори нині зберігаються у Польщі, США, Ватикані, Хорватії, Угорщині та Італії. Є дві картини і в Україні – у Львові. У Варшаві та Кракові встановлені йому пам’ятники. У Івано-Франківську, Львові та Стрию є вулиці які носять його ім’я.
Роман Діда | 
