Понеділок, 20.05.2024, 01:58:25

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2018 » Січень » 19 » Попри застороги «земних царів»
18:05:20
Попри застороги «земних царів»

В Івано-Франківську представили книжки «Два Царства» і «Пастир Добрий»Представлення книжок — спогадів блаженного священномученика єпископа Станиславівського УГКЦ Григорія Хомишина «Два Царства», яка побачила світ минулого року і стала чи не найрезонанснішим виданням Прикарпаття, та епістолярної спадщини багатолітнього чільника Станиславівської духовної семінарії і правої руки владики о. Авксентія Бойчука «Пастир Добрий», яка прийшла до читачів уже цього року, могло і не бути. Бо, зі слів упорядника видань о. Ігоря Пелехатого, напередодні презентації в Івано-Франківській обласній науковій бібліотеці ім. І. Франка на організаторів заходу тиснули — спочатку «радили» скасувати представлення взагалі, а якщо ні — то провадити захід без презентації книжки «Два Царства».

Видавець книжок і організатор їх представлення — громадська фундація «Свята Унія» ім. Блаж. Свмч. Григорія Хомишина, спільнота українських християн-католиків, які вважають своїм завданням «охорону фундаментальних цінностей — віри, сім’ї і власності, а також збереження греко-католицької теологічної, літургійно-обрядової, архітектурно-мистецької та пісенно-хорової спадщини, популяризацію найкращих зразків богословсько-катехитичної літератури, що постали, особливо збагатилися і розвинулися завдяки щедрим плодам Берестейського Поєднання Української Церкви з Вселенською Католицькою Церквою 1596 року — згідно із духовним заповітом блаженного священномученика Григорія Хомишина, єпископа Станиславівського (25.03.1867—28.12.1945)».

У презентації, основними промовцями якої були о. Ігор Пелехатий — упорядник видань і парох церкви Блаженних священномучеників Івано-Франківських єпископів Григорія Хомишина, Симеона Лукача та івана Слезюка УГКЦ в м. Івано-Франківську, та видавець духовної спадщини блж. свщмч. владики Григорія — Андрій Чемеринський з м. Харкова, взяли участь не лише представники духовенства та миряни Івано-Франківської архієпархії УГКЦ, а й священики і миряни зі Львівщини й Тернопілля.

Отець Ігор ПЕЛЕХАТИЙ, упорядник книжок «Два Царства» і «Пастир Добрий»:

— Блаженний священномученик владика Григорій Хомишин був відданим католицьким єпископом і не міг, як він пише у книжці «Два Царства», відійти з цього світу, не донісши до нас правду — аби ми «не ходили напотемки».

На жаль, наше суспільство і на 27-му році незалежності ще не доросло до сприйняття правди. Тож мусимо визнати, що деякі міркування світлої пам’яті блж. свщмч. єпископа Станиславівського Григорія Хомишина, які дійшли до нас у споминах, сьогодні викликали дуже суперечливі думки. Хоч сам владика Григорій їх завбачливо згармонізовує — у кінці книжки пише: «Якщо я навіть когось образив, навів невірний факт чи невірно описав подію, то я вже прошу пробачення і відкликаю ті слова, з якими хтось не погоджується. Але я пишу те, з чим я не міг померти».

То з чим не міг відійти у засвіти владика Григорій? Основна дискусія триває навколо світоглядних речей, викладених у книжці «Два Царства». Владика Григорій бачить розвиток України і її Церкви тільки у злуці зі Святим Апостольським Престолом у Римі — шлях у європейську християнську Європу. і у цьому дискутує з великим праведником нашої Церкви митрополитом Андреєм Шептицьким, який мав трохи інше бачення розвитку нашої Церкви і нашої нації — мріяв навернути величезний північно-азійський світ. Владика Григорій погоджувався з такою концепцією, але не схвалював її засобів і вважав «малопродуктивними». Бо сприймав слова «північні брати» і «росіяни» синонімами та був переконаний, що неможливо навернути схід через цілковите уподібнення греко-католицького обряду і обряду східного — велетенське православне море нас поглине і сліду не залишиться.

На сході, на думку владики Григорія, потрібно місійно працювати на фундаменті міцної християнської католицької віри і війська духовного — неодружених священиків. Тож такими дискусіями пронизана вся книжка «Два Царства». Нині вона є дороговказом для політичних, суспільних діячів України і для церковних. Бо війна на сході України, яка триває вже четвертий рік, нам вкотре доказує: той «рускій мір» ми ніколи не переоремо засобами, які декларував митрополит Андрей, а він, зі свого боку, загрожує нас поглинути і кинути у Лету небуття.

Книжка з різних причин розійшлася миттєво. Більше того — хтось «Два Царства» самовільно вже друкує репринтним способом. І ще: вийшла друком ця книжка і польською мовою. У когось це може викликати дискомфорт, але треба дивитися глибше. Владика Григорій був щирим патріотом України і болів за порозуміння між сусідніми українським і польським народами. У книжці є чимало рецептів, порад, як віднайти ті шляхи порозуміння. А минулого року сейм Республіки Польща — найвищий законодавчий орган країни, одноголосно ухвалив відзначати 2017-й Роком Григорія Хомишина у Польщі — як промовтера українсько-польського порозуміння. Навіть попри жорстку критику польських еліт, докір полякам за гноблення українців у книжці 1943 року. Не розумію, чому в Україні це замовчують?

Інша книжка — «Пастир Добрий» — це також на дві третини рукописи, які не згоріли, спогади багатолітнього ректора Станиславівської духовної семінарії отця-доктора Авксентія Бойчука, який 36 років був поряд із владикою Григорієм. Від першого курсу семінарії і до останнього молебня 11 квітня 1945 року, коли владику ув’язнили. У книзі «Два Царства» Григорій Хомишин про себе майже нічого не пише, а «Пастир Добрий», навпаки, — це видання про Григорія Хомишина. Тож є своєрідним продовженням «Двох Царств».

...У часі презентації дехто зі священиків після ознайомлення з книжками духовного спадку владики Хомишина, образно кажучи, називав себе «новонаверненим», а науки блж. свщмч. єпископа Станиславівського Григорія Хомишина — продовженням його прижиттєвих реколекцій, настільною книгою не лише для семінаристів чи священиків, а головно — для єпископату.

Якось у час гострих дискусій між митрополитом Андреєм Шептицьким і єпископом Григорієм Хомишиним хтось запитав великого митрополита Андрея, кого б він обрав на місце єпископа Станиславівського, якби це довелося робити знову. і митрополит без дещиці сумніву відповів: «Хомишина...». Бо велич спадку стовпів УГКЦ митрополита Андрея і єпископа Григорія — передусім у мудрості.

Ігор Лазоришин


Переглядів: 556 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024