«Як умру я в тім краю Міцраїм,

І життє се мов тїнь промине,

Не ховайте єгипським звичаєм

У єгипських гробницях мене».

(«Заповіт Якова», Іван Франко «Жидівські мельодії».

У кн.: Іван Франко, З вершин і низин. Київ – Ляйпціґ: Українська накладня

[Я. Оренштайна], 1920)

До свого 150-літнього ювілею відомий український видавець єврейського роду Яків Оренштайн (1875, Коломия – 1942, ґетто Варшави) отримав новий ґрунтовний життєпис. Його автор – історик і етнополітолог, професор Іван Монолатій. Його книжка «Виконавець слова. Яків Оренштайн. Український видавець на перехрестях культур, ідеологій та політики» з’явилася у знаній серії «Постаті культури» видавництва «Дух і Літера». І. Монолатій – автор кількох цікавих і нестандартних, сказати б, «шокуючих» для історії та біографістики книжок, зокрема про американського шпигуна й мецената української культури Якова Макогона «князя Розумовського» чи леґендарного військовика, учасника кількох воєн Євгена Побігущого-Рена.

До книжки про Оренштайна автор ішов кілька десятиліть: від перших статей у газетах і часописах про відомого коломийця наприкінці 1990-х, через брошуру про нього й до «Вічного жида з Коломиї» (2015) – першої документальної монографії про видавця і його добу. Цьому передувала тривала праця в українських та чужинецьких архівах, книгозбірнях, музеях.

У новій книжці Івана Монолатія, на підставі архівних документів, реконструюється життєпис видавця Якова Оренштайна та його рідних. Науковець віднайшов і залучив у науковий обіг документи, які нині зберігаються в архівах і бібліотеках – як України, так і в кількох архівосховищах Берліна, Ляйпциґа, Бад-Арользена, Відня, Варшави і Ряшева, «Яд Вашему» в Єрусалимі.

Відтак можна твердити, що книжка Івана Монолатія «Виконавець слова. Яків Оренштайн» є добре задокументованим дослідженням не лише обраної ним постаті, а й почасти цілої епохи, за якої відбувалися головні і другорядні події на сцені театру міжнаціональних взаємин не лише в підавстрійській Галичині, а й у часи творення модерних держав українців і поляків (ЗУНР, Друга Річ Посполита), народження европейських тоталітаризмів (совєтського, нацистського), зміни політичних режимів, двох світових воєн тощо. Цій ідеї підпорядкована архітектоніка праці, адже вона, окрім джерел і вибраної бібліографії, має чотири розділи: «Витоки. Власний бізнес (1875–1900)», «Галицька накладня». Український проєкт (1910-ті), «Українська накладня». «Інший свій» польського і українського націоналізмів (1920-ті), «У пастках русофілів і нацистів (1930–1940-ті)».

Можна зауважити, що книжка має чимало взаємопов’язаних сюжетів, котрі оприявнюють постать знаного видавця через призму етнічної історії, міжнародних відносин, політичних ідеологій, симбіози культур. Такий підхід розпочинає і завершує це видання, обґрунтовує авторський задум подати різноаспектне дослідження не лише (чи не стільки) обраної ним історичної особи, а й різноманітні контекстуальні вияви доль кількох народів – українців та євреїв, поляків та німців. Тут і взаємодія рівно- і різностатусних етнічних спільнот, взаємозумовленість кількох націоналізмів, практики російщення та етноциду, підозріливість розвідувальних і поліційних структур стосовно Я. Оренштайна, його нерівна боротьба з людиноненависницькими режимами і промоція української книжки євреєм у бездержавному для українців ХХ сторіччі, дилема буття «своїм» серед «чужих» і/або «Іншим своїм» для націй-сусідок на Галичині кінця ХІХ – першої третини ХХ ст., перебування на кількох континентах (Европа, Америка), залученість в «український проєкт» не лише видавничий, а й дипломатичний чи військовий, його активне лобіювання у міжвоєнній Европі. Відтак перед нами – широка панорама «перетікання» мікроісторії «звичайної» людини у життєопис цілої доби, адже у ній «Виконавець слова» є не лише етнополітичним áктором, а й почасти архітектором складних і суперечливих миттєвостей як приватної, так і публічної історії.  

Завдяки новій книжці Івана Монолатія сьогодні постать Якова Оренштайна повертається в український культурний простір. Ця книжка – добрий набуток української інтелектуальної біографії, історії книговидань українською мовою в Галичині й на еміґрації, української історіографії та культури.  

Ігор Набитович, https://zbruc.eu/node/120861