Про Гуцульщину сказано багато. Нині маємо чудову працю Раймунда Кайндля «Гуцули», п’ятитомну працю «Гуцульщина» Володимира Шухевича, семитомну «історію Гуцульщини» за редакцією Миколи Домашевського, монографію Марії Лаврук «Гуцули українських Карпат», фотоальбом Анджея Полєца «На далекій полонині»ѕ А тепер до них долучився й унікальний альбом світлин фотографа з Парижа Юрія Білака, який має назву «Гуцули». Зрештою, тут ще є і підзаголовок «В тіні», який підкреслює задум автора і переспівується із фільмом Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Юрій Білак — син української писанкарки Василини Білак (Козачук) та українського патріота Ореста Білака — члена Буковинського куреня, вояка французького руху Опору . Він багато років займався балетом і пантомімою, а нині працює режисером-постановником дитячого театру в українській оселі «Чорногора», що у французькому Рошполі. Проте останніми роками значну частину свого часу віддає фотомистецтву, прагне через світлини показати світові Україну, бо саме з України бере початок його родовід. Він мав багато персональних виставок, але найбільш відомі — виставки для сліпих в Києві, Львові та інших містах. Такого до нього ще не робив ніхто. Юрія Білака в Україні цікавить усе, та насамперед — гуцули і шахтарі. Своїми світлинами він намагається уже вкотре ствердити, що Україна — єдина. Отож після частих поїздок в Карпати, зокрема в село Космач на Гуцульщині, Юрій Білак назбирав багацько світлин, які і склали його фотоальбом «Гуцули». Вони вишукані, професійні, самобутні, бо мистець їх задуми виношував роками, полював за кожним моментом, переживав весілля і коляду, набувався з маланкою і спілкувався з народними майстрами Космача, спав у полонинській стаї і був свідком виробництва сирної продукції (будз, вурда, бринза, сколотини, масло, жентиця). А ще милувався йорданськими льодовими містечками в Яворові, Соколівці, Старому Косові, зустрічав великодній поранок у Космачі і Княждворіѕ Юрія Білака в Космачі поливали рясні дощі, страшили громовиці. Він співчував незаможним гуцулам і жертвував їм на харчі. Усе це відображено в Білакових світлинах, яких у нього назбиралося так багато, що він вирішив видати альбом «Гуцули». Аби чужинці краще зрозуміли і пізнали Гуцульщину, альбом видано в італії українською, французькою, англійською мовами і присвячено 600-річчю першої писемної згадки про Космач. Презентація альбому та персональна виставка світлин Юрія Білака, в якій брали участь і письменники з України, з успіхом пройшли у французькому місті Коньяк. Врешті-решт дочекався такої презентації у себе і старий, як світ, Космач. Презентація відбувалася в Народному домі, в бібліотеці №1 в Космачі, а в ній брали участь як герої Білакового фотоальбому, так і жителі Космача й численні гості. На презентації лунали колядки і пісні, гуцули ділилися своїми спогадами про Білакові фотосесії, а Юрій Білак залюбки роздаровував своїм героям фотоальбом «Гуцули» із власними дарчими написами. Дмитро ПОЖОДЖУК |
