Нова книга докторанта Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника Ігоря Коваля, присвячена вивченню наукової спадщини визначного археолога України Вітольда Ауліха в контексті досліджень княжого Галича, отримала широке розповсюдження в європейському вченому світі. В цьому чимала заслуга його учнів, вчорашніх студентів факультетів гуманітарного циклу Прикарпатського університету, які з честю репрезентують вітчизняну медеєвістичну науку на міжнародному рівні. Виступаючи на наукових конференціях у країнах ближнього і далекого зарубіжжя, вони дарують провідним європейським університетським бібліотекам монографічні видання І. Коваля.
Це стало можливим завдяки повній фінансовій підтримці у підготовці до друку, видавництві та розповсюдженні книги, яку взяв на себе директор Бурштинської ТЕС, депутат Івано-Франківської обласної ради Андрій Шувар. Усвідомлюючи, що меценатство підприємця вартує наслідування, керівництво Бовшівської сільської ради на чолі з головою Ганною Очкур вирішило провести презентацію книги І. Коваля в родинному селі А. Шувара – Бовшеві, розвиток якого в давньоруський час був генетично пов’язаний з Княжим Галичем та його старожитностями.

До підготовки виховного заходу долучилися вчителі місцевої школи разом із своїми учнями, працівники закладів культури села. Логічним акцентом поетично-тетралізованого дійства не випадково було обрано свято Стрітення. Його глибокі народні корені із християнським сюжетом дала змогу розкрити розгорнута виставка художніх творів самодіяльних майстринь, на якій були представлені розкішні вишиванки, стрітенські композиції та колекція ікон, вишитих бісером. Місцевий художник-іконописець Надія Дзундза-Мартинів, вихованка Інституту мистецтв Прикарпатського університету, представила на суд глядачів свої неповторні образи «Богородиця Одигітрія», «Святе сімейство», «Трійця», «Ангел», «Ісус з дітьми». Після Божественної Літургії на презентацію, прибули всі вірні Бовшівської парафії з деканом Більшівцівським УГКЦ отцем Леонтієм Насташинським.
На них чекав детальний екскурс в доісторичні часи Бовшева, який був прочитаний І.Ковалем. На Прикарпатті, мабуть, немає більше населеного пункту, стародавня історія якого була заповнена всіма археологічними культурами, починаючи від молодшого кам’яного віку до раннього Середньовіччя. Особливе враження на присутніх справив епізод із відкриттям у 1963 році, коли археолог Володимир Баран знайшов на давньоруському поселенні в Бовшеві справжній шедевр християнського мистецтва – бронзову іконку ХІІ століття «Благовіщення». Безцінна художня реліквія зберігається в археологічному музеї Львівського університету. Всі мистецтвознавці, які займаються культурою Древньої Русі, експонують пам’ятку у своїх виданнях, адже іконографія твору бере свій початок від ранньохристиянського та сакрального мистецтва. Першу згадку про Бовшів у вітчизняному літописанні від 1153 року спадкоємцям величної історії села промовисто підтвердила актова печатка Великого київського князя Ізяслава Мстиславича, яку нещодавно віднайшли любителі археології на місці фундаментів Спаської церкви в Галичі, а нині вона виставлена в Крилоському краєзнавчому музеї.

Факти перебування легендарних кельтів на доісторичних поселеннях Бовшева, усвідомлення того, що давні мешканці долини Гнилої Липи були задіяні в етнокультурних процесах індоєвропейського масиву та формуванні ранньослов’янського етносу, справили таке глибоке враження на громаду села, що народилася ідея про створення першої в Україні археологічної енциклопедії одного населеного пункту. «Якщо книга «Археологія Бовшева» буде видана – підбив підсумок жвавого діалогу Андрій Шувар, - то я все зроблю, щоби вона дійшла до кожної оселі моїх земляків і односельчан».

Ігор Прунько, студент IV курсу історичного факультету

Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника