25 жовтня 2018 р. в Національному заповіднику «Давній Галич» відбулася науково-практична конференція «Галич і Галицька земля».

Пленарне засідання відкрив заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи, кандидат історичних наук Семен Побуцький. Галицький декан УГКЦ о. Ігор Броновський поблагословив наукове зібрання, привітав його учасників. Генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Костишин зачитав вітального листа від міністра Міністерства культури України Євгена Нищука, побажав присутнім плідної праці і добрих підсумків по завершенні нашої спільної справи.

Завідувач науково-освітнього відділу, кандидат історичних наук Андрій Стасюк уточнив регламент пленарного засідання, повідомив, що доповіді учасників опубліковані у збірнику матеріалів конференції, який вийшов напередодні.

Насамперед доктор східних церковних наук, провідний науковий співробітник Музею мистецтв Прикарпаття, декан факультету гуманітарних дисциплін Івано-Франківського Богословського Університету о. Віталій Козінчук виголосив доповідь «Славетна доба українського козацтва в колекції Музею мистецтв Прикарпаття». Тему Галича і Галицької землі в міжкнязівських війнах у Південній і Південно-Західній Русі в другій половині 30-х – першій половині 40-х рр. ХІІІ ст. висвітлив доктор історичних наук, академік Академії наук вищої школи України Олександр Головко (м. Київ). Про те, як виглядала кіннота князя Данила Романовича, розповів кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича Андрій Федорук.

Доктор історичних наук, завідувач кафедри історії Середніх віків та візантиністики Львівського національного університету ім. І. Франка, старший науковий співробітник відділу історії Середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Леонтій Войтович охарактеризував галицьке лицарство другої половини ХІV століття.

Львів'яни Микола Бевз, доктор архітектури, професор, завідувач кафедри архітектури та реставрації Національного університету «Львівська політехніка», Василь Петрик, кандидат архітектури, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка», зупинились на питанні консервації і музеєфікації фундаменту Успенського собору і реставрації каплиці Св. Василія у Крилосі. Науково-методичні засади збереження, ревалоризації й реставрації історичних територій та об’єктів Давнього Галича окреслив Микола Гайда, президент Українського національного комітету ІКОМОС, заступник директора Українського державного інституту культурної спадщини Міністерства культури України (м. Львів). Про результати цьогорічних археологічних досліджень на городищі княжого Галича повідомили Юрій Лукомський, кандидат архітектури, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка», науковий співробітник Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАНУ, та Ігор Креховецький, молодший науковий співробітник відділу археології Національного заповідника «Давній Галич».

Чимало цікавих доповідей і повідомлень було виголошено й іншими учасниками наукового зібрання. Вони опубліковані в збірнику матеріалів науково-практичної конференції «Галич і Галицька земля» обсягом 364 сторінки, який підготували до друку працівники інформаційно-видавничого відділу заповідника.

Любов Бойко

Резолюція

Науково-практичної конференції

«Галич і Галицька земля»

м. Галич 25 жовтня 2018 року

Ми, учасники Науково-практичної конференції «Галич і Галицька земля», організованої Національним заповідником «Давній Галич» за підтримки Міністерства культури України та присвяченої 1120-ти річчю першої письмової згадки про Галич констатуємо:

· Галич і Галицька земля відіграє в історії та культурі України одну з провідних ролей, будучи впродовж століть центром державного й духовного становлення української нації.

· За останні роки громадський та науковий інтерес до минувшини Давнього Галича помітно зріс, що простежується реалізацією ряду видавничих, дослідницьких і туристичних проектів;

Зважаючи на основні положення наукових досліджень, презентованих у ході роботи конференції закликаємо та пропонуємо:

· Продовжити та поглибити вивчення історико-культурної спадщини Галича і Галицької землі українськими та іноземними науковцями;

· Залучати найновіші результати наукових досліджень до музейних експозицій Національного заповідника «Давній Галич» і музейних закладів України;

· Сформувати міжінституційну (міжвідомчу) академічну комісію з питань вивчення історії та культури Галича і Галицької землі задля її популяризації у загальноєвропейському науково-культурному просторі;

· Продовжити практику постійних археологічних та натурних міждисциплінарних досліджень пам’яток археології Давнього Галича із залученням профільних наукових інститутів і університетів, із залученням державних, регіональних та благодійних коштів;

· Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування реставрації та консервації найвизначніших пам’яток давнього Галича, зокрема фундаментів Успенського собору, каплиці Св. Василія, церкви Успіння Богородиці і церкви Св. Пантелеймона;

· Міністерству культури України передбачити у програмі наукових проектів в 2019-2020 рр. розроблення комплексної Державної програми збереження та ревіталізації історичних територій та пам’яток давнього Галича;

· Представникам державної влади всіх рівнів сприяти збереженню, вивченню та популяризації історико-культурної спадщини давнього Галича;

· Працівникам Національного заповідника «Давній Галич» окреслити на подальшу перспективу серію тематичних науково-практичних конференцій, що торкатимуться проблем вивчення, збереження та популяризації минувшини Галича і Галицької землі.

Резолюцію схвалено на підсумковому засіданні учасниками конференції 25 жовтня 2018 року в конференц-залі Національного заповідника «Давній Галич», м. Галич, вул. І. Франка 3, Україна.