У 1928 році за ініціативи історика Чеслава Хованця була створена комісія, яка мала на меті відкриття регіонального Покутського музею в Станиславові – пише “Західний кур’єр”

Музей мав служити для зберігання та експонування пам’яток, пов’язаних із природою, історією і побутом Станиславова, а також усього краю. На початку грудня 1929 року для музею зібрали експонати, багато з яких були подаровані мешканцями міста й емігрантами з різних європейських країн.

Загалом у новоствореному музеї діяли такі експозиції: геологічна, флори і фауни, палеонтологічна, етнографічна, доісторична, народного побуту, історичних пам’яток, зброї та художнього мистецтва. Мало кому відомо, що експонати станиславівського Покутського музею демонструвалися й в інших країнах, зокрема у Франції.

У 1933 році пані Роза Баллі, секретар Товариства друзів Польщі у Парижі, надіслала лист до тодішнього станиславівського воєводи Зиґмунта Ягодзінського. В листі вона запропонувала влаштувати в Парижі виставку гуцульського мистецтва і попросила надіслати для неї відповідні експонати.

У липні того року Товариство друзів Польщі у Франції відзначало дні Гуцульщини, у межах яких і планувалося провести виставку. На прохання воєводи музей вислав експонати до Франції. Як повідомляла згодом пані Баллі, виставка гуцульського мистецтва мала великий успіх і викликала справжній захват не лише серед емігрантів, а й серед французів.

У той час музей займав три тісні кімнатки у Міській касі ощадності (тепер вул. Мазепи, 14), а його хранителем був пан Капроцький. У пресі з’являлися повідом­лення про те, що міська влада планувала перенести музей до відновленої ратуші, але станом на 1937 рік цю обіцянку все ще не було виконано.

Газета «Хвиля» від 12 липня 1933 р. і газета «Молодий краєзнавець» за квітень-вересень 1937 р.
Підготувала Олена БУЧИК