З нагоди 1120-річчя від першої писемної згадки про Галич на території Галицького замку відбувся перший фестиваль історичної реконструкції «Галицьке лицарство». Він згуртував навколо себе не лише шанувальників бойових видів мистецтва, але й усіх, кого зацікавила історія рідного краю. Лицарські турніри стали лише однією сторінкою у прагненні відродити славу Давнього Галича.

Бої на ристалищі
Позмагатися у середньовічних боях до Галича приїхали лицарі з усієї України. Протягом двох днів учасники клубів історичної реконструкції демонстрували обладунки та зброю епохи лицарів. Вони продемонстрували силу, міць, витримку і прагнення до звитяг.

Бої у 30-кілограмових обладунках були насправді видовищними. Учасники змагань перед змаганнями другого дня відсипалися під деревами на ходу. Серед лицарів були і дівчата, котрі на рівних змагалися із чоловіками та наносили потужних ударів мечами по шоломах своїх супротивників. До речі, обидві учасниці лицарського турніру мають на своєму рахунку перемоги на міжнародних турнірах.
Свою вправність змогли спробувати і юні відвідувачі свята. Їм дозволили потримати лицарського меча у руках і навіть вдарити лицаря по шолому. Крім того, діти змагалися у турнірах із гумовими мечами та щитами, а також вправлялися у стрільбі із лука і арбалета.
Голова правління Всеукраїнської федерації середньовічного бою Олексій Лялюшко, котрий був головним арбітром під час лицарських поєдинків, зауважив, що в Україні залишилися переважно реконструкторські клуби, а бойових майже немає. Єдиним представником від Прикарпаття у боях лицарів під час фестивалю став Мар’ян Іваночко.
Парк середньовічної культури
Перший фестиваль проводився як промо-захід для створення на території Галицького замку парку середньовічної давньогалицької культури. Оскільки середньовічний історичний бій – це вже вид спорту, то й на території замку планують розмістити ристалище для проведення турнірів. Тут, за словами ініціаторів заходу, має бути патріотичний осередок для виховання молоді, розвитку історії та туристичного потенціалу Галича в цілому.
Ще під час підготовки до фестивалю «Галицьке лицарство» голова громадської організації «Наш Захід» Володимир Гергелюк презентував проект візуалізації майбутнього парку середньовічної культури. Якщо вдасться втілити плани у життя, то Галицький замок зможе повернути собі давню славу і стати центром історичного туризму.
«Будемо ініціювати засідання круглого столу із залученням науковців, представників влади та обговорювати можливості реалізації такого задуму. Зрозуміло, що на втілення нашої ідеї потрібне фінансування. Позитивно схвалюють таку ідею у Національному заповіднику «Давній Галич». Для того, аби лише почати реалізацію такого задуму, не потрібні надто великі кошти. Вже прийнята програма обласної ради, в котру включений і цей фестиваль. Одним із пунктів програми є велосипедно-пішохідний прохід із центральної частини Галича до оглядового майданчика, – розповідає Володимир Гергелюк. – Ми пропонуємо ряд локацій для туристів з експозицією в головній вежі: темниця, кімната воєводи, зброярня. На території замку буде розташований шинок, де всі охочі зможуть спробувати страви давньогалицької кухні. Також тут відбуватимуться заходи із історичної реконструкції, майстер-класи, діятиме школа середньовічного бою».
Спеціально до ювілею на Галицькій горі під звуки гарматних пострілів та крики «Слава Україні!» відкрили символічну «Галицьку браму». Вона має стати частиною цілого замкового комплексу.
Було у Галичі і чимало цікавих атракцій, котрі привернули увагу багатьох туристів. Зокрема, Галицьке товариство повітроплавців організувало політ на повітряних кулях. Щоправда, вітер завадив планам, тому кулі змогли піднятися в повітря лише ближче до півночі. Також з нагоди ювілею до Галича Дністром проти течії приплив унікальний човен вікінгів, змайстрований за скандинавською технологією. Човен добрався до Княжої пристані із Клузова.
Святкування 1120-річчя Галича не обмежилося лише «Галицьким лицарством», тут було чимало і культурно-мистецьких заходів. На території Галицького замку усі охочі могли переглянути виставу івано-франківського драмтеатру «Шаріка, або Кохання січового стрільця», посмакувати стравами давньогалицької кухні та затанцювати середньовічні танці. А народні умільці залюбки ділилися секретами виготовлення керамічних виробів. Загалом за два дні дійство відвідали декілька тисяч туристів. Організатори вже складають плани на наступний фестиваль і зізнаються, що було б непогано, якби гості свята спробували прибути у середньовічних костюмах.
Володимир БОДАК

Для довідки

Замок на Галич-горі споруджений в середині XIV ст. (1367 р.). Археологічні дослідження з’ясували, що твердиню спорудили на місці колишніх поселень IX-VII ст. до н.е. і XI-XIII ст. н.е. Первісно замок був дерев’яно-земляним. Документальні згадки від 1627 року фіксують ще й муровані оборонні укріплення.
В середині XVII ст. фортецю було зміцнено за проектом архітектора Франсуа Корассіні (1658 р.). Під час турецько-польської війни 1676 р. замок зазнав нищівного удару, після чого, з огляду на виникнення нового міста-фортеці Станіслава (сучасний Івано-Франківськ), інтерес до нього помітно знизився. Вже у середині XVIII ст. Галицький замок перетворився на руїну. У 1997 році тут розпочали реконструкцію вцілілих фортифікацій.