Вівторок, 21.05.2024, 06:28:19

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Лютий 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
242526272829
 
Архів новин
Головна » 2020 » Лютий » 7 » Що робити з Тисменицькою брамою: франківські архітектори показали свої проєкти
19:37:34
Що робити з Тисменицькою брамою: франківські архітектори показали свої проєкти

Три архітектори представили свої проєкти музеєфікації Тисменицької брами Станиславівської фортеці, фрагменти якої випадково знайшли франківські комунальники ще у липні 2018 року під час ремонтних робіт на вулиці Лесі Українки.

Розкопи в історичному місці здійснювалися на замовлення міського управління транспорту і зв’язку – комунальники планували встановити там боларди. Під час земляних робіт знайшли старий мур. Пам’яткоохоронці припустили, що це рештки Тисменицької брами Станиславівської фортеці XVII століття.

На прохання активістів і пам’яткоохоронців роботи призупинили, щоб дати можливість вивчити знахідки. Археологи розпочали дослідження розкопу, і припущення, що комунальники натрапили на Тисменицьку браму, підтвердилося.

Засновниця ініціативи «Франківськ, який треба берегти» Марія Козакевич тоді запропонувала міській владі проєкт музеєфікації архітектурних знахідок та облаштування там громадськго простору «Тисменицька брама».

Але до реалізації проєкту не дійшло. Наприкінці 2018 року розкопки вирішили законсервувати на зиму. А влітку 2019 року у Франківську оголосили конкурс на проєкт музеєфікації Тисменицької брами. За чотири місяці – з 18 липня до 18 листопада – на конкурс надійшла всього одна робота – архітектора Андрія Гончарика. Після закриття конкурсу з’явилося ще два проєкти – Валер’яна Федоряка та Владислава Залевського.

Нещодавно всі архітектори представили свої проєкти на містобудівній раді, а згодом опублікували у соцмережах для ширшого обговорення.

Ідею свого проєкту Андрій Гончарик запозичив у хорватському місті Задар, де так само, як в Івано-Франківську, археологічні артефакти знайшли випадково, покращуючи інфраструктуру. Там відкопали вхід до міста, який існував ще за Римської імперії.

Архітектор пропонує накрити залишки Тисменицької брами склом.

Ту частину, яка виступає на вул. Галицьку, Гончарик пропонує обгородити бетонним парапетом, щоб захистити конструкцію від наїздів автівок. Також через цей парапет можна вивести вентиляційні канали для провітрювання.

Скло має бути багатошаровим і достатньо міцним, щоб по ньому можна було ходити.

На скло нанесуть інформацію про саму пам’ятку українською і англійською мовами.

Архітектор Валер’ян Федоряк запропонував проєкт з візуалізацією самої брами. Свій проєкт він створив на основі малюнку, зробленого російським офіцером у 1770-х роках.

Архітектор пропонує зробити пілони з підсвіткою, а на склі відтворити вигляд брами.

Подібний проєкт запропонував і архітектор Владислав Залевський.

«Та сама ідея – один до одного (що і в Федоряка. – Ред.). Просто цей пілон чисто з практичної точки зору вразливий. Враховуючи ментальність наших людей, краще зробити металічну рамку і вкласти в неї скло чи пластик», – сказав Залевський.

Кожен з проєктів, кажуть учасники містобудівної ради, заслуговує на увагу. Фахівці вважають, що можна поєднати ці ідеї – і накрити фрагменти брами склом, і візуалізувати браму.

Та наразі вибирати найкращу пропозицію для її втілення в Управлінні архітектури, дизайну і містобудівної діяльності не планують. За словами головного архітектора міста Артура Прокіпчука, певні ознакування можна втілювати в життя зараз.

«Однак ознакування на місці розкопок не доцільно робити, доки не буде проведено археологічних розкопок комплексно по всій можливій плямі розташування брами і мурів», – зазначив Прокіпчук.


Переглядів: 229 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024