Субота, 25.05.2024, 00:53:58

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Лютий 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
26272829
 
Архів новин
Головна » 2024 » Лютий » 18 » "Щоб молоду не зурочили". Як на Івано-Франківщині виготовляють традиційний гуцульський убір — чільце
14:39:31
"Щоб молоду не зурочили". Як на Івано-Франківщині виготовляють традиційний гуцульський убір — чільце

Михайло Зеленчук разом із дружиною Марією із села Бережниця Верховинського району, що на Івано-Франківщині, виготовляють чільця — традиційний гуцульський головний убір. Його одягають наречені на весілля, а також на свята. На створення одного виробу подружжя витрачає п'ять-шість днів.

Як на Гуцульщині створюють автентичні прикраси, читайте в матеріалі Суспільного.

Перейняв справу від батька

"Чільце не носять постійно. Молоді дівчата, коли йшли до церкви, одягали прикрасу просто на чоло. Нареченій на весіллі — на очі. Висульки внизу прикраси — бомблики називаються — закривали молодій очі, щоб не зурочили", — розповідає Михайло Зеленчук.

Майстер почав виготовляти чільця ще у дитинстві. Такі ж автентичні прикраси створював його батько.

"Тато робив паси, а мама ткала, мама робила силянки, тато трісунки робив. У цьому я виріс, навчився це робити з дитини", — розповідає Михайло Зеленчук.

Майстер каже, що колір чілець у кожному гуцульському селі відрізняється.

"У нас на Верховинщині використовуються більш такі чорнобриві кольори. Якщо брати Косівський район, наприклад, села Яворів чи Соколівка, у них чільця більше схожі на корони. У Космачі для прикрас використовують здебільшого жовті тони", — каже Михайло Зеленчук.

Щоб робити чільця, має бути добрий зір

Його дружина Марія навчилася робити чільця, коли вийшла заміж.

"Починається робота з розкроювання матеріалу. Потім у тканину закладаються шнурочки, зашиваються. У середину також кладеться картон", — говорить Марія Зеленчук.

Майстриня додає: чільце складається з металевої пластини, оздобленої витисненими кружечками, що кріпиться на оксамитову тканину.

"Просто підшити чільце — важко. Треба довгенько посидіти, бо пришивається воно через малесенькі дірочки. Потрібна тонесенька голка, щоб все рівнесенько було. І добрий зір має бути", — каже Марія Зеленчук.

Металеву пластину прикрашають трикутними бляшками із зубчиками, які власноруч робить Михайло. На них подружжя нанизує бісер та лелітки. На одне чільце потрібно до 150 бляшок. Нижню частину прикраси оздоблюють декоративними бомбликами. А завершують чільце традиційною прикрасою — китицею.

"У нас скрізь використовуються китиці: на кожухах, сардаках. Гуцули люблять таке пишне і файне", — говорить Михайло Зеленчук.

Одне чільце Михайло та Марія виготовляють п'ять-шість днів.

"Ми робимо чільця, щоб зберегти традицію"

У 2023 році подружжя виготовило 20 чілець. Одне з них надіслали у Сполучені Штати Америки.

"В останні роки почали відроджуватися традиції. Багато людей питають, цікавляться. Ми виготовляємо чільця, щоб зберегти цю традицію. Своїх внуків вчимо робити, вони вже трохи вміють і допомагають нам", — розповідає Михайло Зеленчук.

Подружжя також відновлює старі чільця.

"Ми ще займаємося і реставрацією. Давні вироби важко відновлювати, бо є такі, що вже сиплються, але все одно робимо", — каже майстер.

У Михайла Зеленчука є мрія — виготовляти ще один атрибут гуцульського одягу — паски з металевими елементами та інкрустованим каучуком.


Переглядів: 39 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024