У минулому Франківська є одна біла пляма яка, наче більмо на оці, не дає спокою історикам і краєзнавцям. Йдеться про головну міську споруду – ратушу.

Сучасники знають, як вона виглядає сьогодні, дослідникам добре відома її попередниця, а от якою була будівля магістрату до Мармулядової пожежі? Про це пише Репортер.

Вихідні дані

Для початку нагадаємо хронологію «ратушебудівництва» в окремо взятому місті. Першу станиславівську ратушу звели невдовзі по заснуванні Станиславова, вона була дерев’яною, і Потоцькі вважали її тимчасовою. Муровану ратушу спорудив у 1695-му архітектор Кароль Беное. Вона простояла понад 170 років, доки не згоріла під час знаменитої пожежі 1868-го.

Магістрату на чолі з бургомістром Камінським довелося аврально будувати собі новий офіс – третя за рахунком ратуша постала у 1871 році: проект Філіпа Покутинського і Атаназія Пшибиловського. Під час артобстрілів Першої світової її теж спіткала лиха доля, тож польський архітектор Станіслав Трелястворив нову ратушу, зразка 1935 року, яка є четвертим і, сподіваємось, останнім варіантом.

Якщо з зображеннями двох останніх ратуш проблем не було, то вигляд їхньої попередниці викликав багато запитань. Вона згоріла у ті часи, коли фотографія на наших теренах тільки зароджувалась, а про фотопоштівки ще ніхто не чув. Втім, сказати, що не збереглось жодної ілюстрації з видом ратуші Кароля Беное, теж не можна.

У 1820-х художник Емануель Кронбах написав акварель з видом Станиславова, посередині якого добре вгадується ратуша. На жаль малюнок дуже маленький, не відтворює усіх деталей і, скоріше за все, є схематичним.

Історик Грибович у своїй «Історії окружного міста Станиславова в Галичині в 1847 р.», писав, що ратуша має дев’ять поверхів висоти й вежу круглої форми, увінчану куполом із залізним орлом вгорі. Вежа була довкола обведена галереєю та з чотирьох боків прикрашена годинниковими циферблатами.

Наступне зображення ратуші зустрічається на першій станиславівській фотографії 1860 року. Щоправда, тут представлена не вся будівля, а лише вежа, втім це вже є щось.

Останній раз «вживу» стару ратушу можна побачити на фото, зробленому по гарячих слідах Мармулядової пожежі 1868-го. Як і на попередній світлині, тут добре видно вежу, позаяк бічні крила затулені сусідніми будинками.

Слово реконструкторам

Як бачимо, матеріалу не багато, але якісь зачіпки є. Першим, хто вирішив професійно створити реконструкцію старої ратуші став львівський архітектор і реставратор Олег Рибчинський. У 2008 році у науковому часописі «Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація» вийшла його стаття «Хрестоподібні в плані ратуші у містах та містечках України». В ній автор подав графічну реконструкцію споруди станиславівського магістрату.

На це його наштовхнула світлина перебудови ратуші кінця 1920-х, яка доводить «що стара вежа, яка була основою композиції цілої споруди, збереглася до сьогодні». Однак дослідник допустився певної неточності, зобразивши бічні крила ратуші одноповерховими.

У 2011 році в серії «Моє місто» вийшов збірник краєзнавчих статей «Станиславівські ратуші». Спеціально для цієї книги франківський архітектор-реставратор Зеновій Соколовський здійснив чергову спробу реконструкції. У роботі він використав статтю міжвоєнного історика Чеслава Хованця, де той наводить опис ратуші 1792 року.

«Навколо ратуші є вісім внутрішніх крамниць з різними купецькими товарами і стільки ж зовнішніх. Вони з цегляними підлогами, продовгуваті, з арочними склепіннями. Над тими крамницями, на кожному наріжнику, містяться комори, яких є чотири. В тих коморах цегляна підлога, стеля з дранки, а під самим дахом – по два вікна із залізними ґратами».

Спираючись на цю інформацію, Соколовський зобразив бічні крила ратуші двоповерховими.

Через три роки, у липні 2014-го, відбулась презентація першої об’ємної моделі ратуші. Її створили молоді брати-скульптори Дмитро й Тарас Пилипонюки на замовлення власника фортечної галереї «Бастіон» Олега Заріцького. Макет виготовлений з міцних полімерів і вкритий водостійкою фарбою. Нині кожен охочий може побачити його на розі головного коридору бастіону.

Довгоочікуваний оригінал

Крапку у цій реконструкторській історії поставили 19 листопада 2018 року. Тоді користувач соцмережі Facebook Роман Ситник оприлюднив старовинну гравюру із автентичним виглядом допожежної ратуші. Малюнок знайшов його колега Богдан Павлюк. Він був розміщений у чеському ілюстрованому журналі «Světozor», число 19 за 17 березня 1899 року.

В якості ілюстрації до оповідання, текст якого ніяк не пов’язаний з нашим містом, помістили гравюру із підписом «Бедрих Гавранек”. Торг у Станиславові». На ній площа Ринок із ратушею посередині.

Головний вхід розташовувався там же, де тепер заходять до краєзнавчого музею. Лівіше видно великий будинок, схоже, це перша міська чотириповерхівка, споруджена у 1835 році для домовласника Абрахама Регенштрайфа. Правіше від ратуші проглядається забудова північного боку ринкової площі. На гравюрі все як у стародавніх описах – оглядова галерея, комори із двома заґратованими вікнами на другому ярусі, навіть старий австрійський орел на шпилі. Треба віддати належне точності реконструкції Зеновія Соколовського – вона мало чим відрізняється від оригіналу.

Автором роботи є чеський художник Бедрих Гавранек (1821-1899). На початку 1840-х він відвідав Галичину, завітав і до нашого міста. Відомий його малюнок дерев’яної церкви святої Варвари, що стояла на початку теперішньої вулиці Коновальця. Не виключено, що Гавранек створив ще кілька замальовок Станиславова. Знати б, де вони?