Понеділок, 27.05.2024, 07:55:20

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Березень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
 
Архів новин
Головна » 2019 » Березень » 31 » Станиславівські оголошення: як у місті президента обирали
15:53:54
Станиславівські оголошення: як у місті президента обирали

В березні 1933 року в Польщі вийшла постанова, яка окреслила ієрархію місцевого самоврядування. Магістрат почав називатися міською управою, а бургомістри більших міст – президентами. Відтак у Станиславові проходили вибори президента, тобто очільника міста.
Президента міста обирали члени міської ради, а остаточно затверджували його кандидатуру центральні владні інституції. Очільник міста був доволі несамостійною фігурою, сильно залежав від центру, а також від міської ради. Президентом міг стати кандидат, який був громадянином Польщі й мав виборче право. Посада передбачала освітній ценз – кандидат мусив мати освіту хоча б на рівні середньої школи. Цікаво, що президент міг не бути родом з міста, яке він очолював, і навіть не був зобов’язаний у ньому мешкати.

Першим президентом Станиславова став Вацлав Хованець – син власника відомої друкарні, який до того був міським бургомістром. Його переобрали 26 травня 1934 року на засіданні міської ради. Віце-президентом став Владислав Зємянський, обрали також п’ятьох лавників (засідателів).

В тодішній міській раді були два політичних об’єднання – їх тоді називали клубами. Більший вплив мав так званий BBWR (Безпартійний блок урядової співпраці), до якого належав і Хованець. Цю групу очолював Генрик Зайдлер, у якого були напружені стосунки з президентом. У березні 1935 року на одному з засідань спалахнув конфлікт щодо міського бюджету. З’ясувалося, що станом на 1934 рік у міській казні утворилася солідна діра, яка сягала 230 тис. злотих, а ще ж був дефіцит за минулі періоди на суму 700 тис. злотих. Почалося гучне з’ясування, хто в цьому винен, депутати відмовлялися затверджувати бюджет і вимагали залучення ревізійної комісії для розслідування причин дефіциту. Клуб BBWR на чолі з Зайдлером демонстративно покинув залу. Це позбавило засідання кворуму і зробило затвердження бюджету цілком неможливим.

Щоб угамувати пристрасті, президент Хованець подав у відставку. "В останні місяці у мене з’явилися сумніви, чи не є моя особа певною перешкодою для нормального розвитку міської господарки, а відтак і всього міста, – писав президент у своєму зверненні у пресі. – Я дуже люблю моє рідне місто, в якому я провів значну частину життя, і не хочу, щоб мій доробок за 11 років праці в місцевому самоврядуванні пішов на марне". Хованець наголошував, що ставить інтереси міста понад власні й тому вважає за краще піти у відставку.

Ще більш скандальне завершення мала каденція наступного президента міста – Здіслава Стронського. В 1937 році стало відомо, що він уклав угоду з Міністерством пошти і телеграфу на продаж земельної ділянки на площі генерала Галлера (тепер Вічевий майдан). Ринкова ціна ділянки складала 250 тис. злотих, а Стронський продав її лише за 100 тис. Крім того, угода зобов’язувала місто упорядкувати тротуари та усунути з ділянки трансформатор, що додатково коштувало міській казні близько 50 тис. злотих. Таким чином, замість того, щоб заробити, місто втратило 200 тис. злотих.

В міській раді лунали заклики притягнути до майнової відповідальності тих депутатів, які підтримали цей проект. Президента також звинувачували у покритті зловживань у Міській комунальній касі ощадності та шовіністичних висловлюваннях про євреїв. Помітивши, що хмари навколо нього згущуються, Стронський подав у відставку і пояснив цей крок особистими причинами.

Львівська газета "Хвиля" від 28 вересня 1937 року опублікувала повідомлення, яке могло б здивувати сучасного виборця: "На 4 жовтня буде скликане засідання міської ради, на якому оберуть нового президента міста Станиславова. Ним стане дотихчасовий віце-президент магістр Францішек Котлярчук, корінний станиславів’янин, який уже багато років працює в місцевих органах самоврядування і добре знає потреби Станиславова".

З цього повідомлення випливає, що про результати виборів публіка знала ще задовго до початку голосування, але в цьому не було жодного криміналу. Адже кандидат у президенти справді користувався широкою підтримкою і серед депутатів, і серед населення, тож йому не було реальної альтернативи.

Котлярчука обрали одноголосно, а після завершення голосування президента радо привітав великий натовп мешканців Станиславова. Незважаючи на таку підтримку, його каденція завершилася радше на негативній ноті. 18 вересня 1939 року він видав свою останню відозву, в якій закликав містян дружньо привітати радянські війська. Після цього Котлярчук безслідно зник – подейкували, що він утік до Румунії.

Олена БУЧИК


Переглядів: 431 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024