Магдебурзьке право походить від назви міста Магдебург, яке 1188 року отримало від власника, архієпископа Віхмана, право на самоврядування.

Воно означало міську автономію для нових поселенців (колоністів), міське самоврядування з власним судочинством, що здійснювалося через виборні органи – раду і лаву або дідичного війта.

Королівський локаційний привілей для майбутнього міського осередку був тією правовою базою, на якій могло відбутися становлення міста, повідомив старший науковий співробітник Краєзнавчого музею Калущини, член Національної спілки краєзнавців України Іван Тимів, інформують "Вікна".

Локаційний привілей містечкові Калуш в Галицькій землі на праві німецькому магдебурзькому надано королем Сигізмундом ІІ Августом 19 лютого 1549 року. Цей документ засвідчив факт правового оформлення Калуша як міста.

Згідно з нормами магдебурзького права, у якому було чимало місцевих нововведень, запозичених із звичаєвого права та місцевих традицій, міщани отримували самоврядність, а саме – судову й економічну автономію.