Ще з 1900 року в Станиславові діяла цукерня Яна Новорольського і Владислава Кровіцького, яка славилася своєю якісною і смачною продукцією. Заклад ще й проводив різноманітні рекламні акції та благодійні розіграші з призами і ніколи не скаржився на нестачу клієнтури. 

Спочатку цукерня розміщалася у кам’яниці Міщанського банку (тепер вул. Незалежності, 15), а в 1913 році переїхала до кам’яниці Хованців (тепер вул. Незалежності, 4). Проте у всі часи бували люди, яким чужий успіх – як більмо на оці. Особливо заздрили успіхові цукерні конкуренти і всіляко намагалися очорнити заклад та зіпсувати його репутацію, пише Західний кур’єр.

Зокрема в деяких кав’ярнях спеціально подавали непривабливі і несмачні тістечка, а коли клієнти скаржилися, говорили їм, що ці тістечка походять зі знаменитої цукерні. Ось що повідомляла газета «Кур’єр станиславівський» у червні 1914 року про цей чорний піар:

«Двом панам із тутешньої спілки адвокатів подали у кав’ярні «Австрія» тістечка. Вони виглядали неапетитно, а крім того, ще й були несмачними, тому панове запитали офіціанта, як можна гостям таке подавати. Офіціант почав виправдовуватися, що це не вина їхньої кав’ярні, адже тістечка походять із цукерні Кровіцького. Панове адвокати обурилися, як можна взагалі продавати такі тістечка, і пообіцяли подати на цукерню до суду. При цьому офіціанти мусили би виступити свідками, але вони, почувши це, налякалися, засоромилися і не захотіли підтвердити, що тістечка справді походять із цукерні Кровіцького. Очевидно, вони зрозуміли, що у своїй нечесній конкурентній боротьбі зайшли надто далеко. Цей факт говорить сам за себе і показує, до яких методів удаються нечесні люди, аби знеславити конкурента».

Підготувала Олена БУЧИК