У найбільшому селі Калуської громади завершили реставрацію власними силами старої церкви Покрови Пресвятої Богородиці — замінили опорні балки та перекрили дах. Оновлення фасаду, кажуть голиняни, поки що не на часі.

Про це 9 лютого під час проповіді після Святої літургії зазначив отець-декан Анатолій Козак.

«З Божою поміччю ми закінчили роботи по збереженню храму. 2023 року виконали внутрішні роботи, зокрема, заміну опорних балок. А у жовтні 2024 почали й тепер завершили перекриття даху, щоб не затікало все. Дякуємо косівським майстрам, що взялись за цю роботу, адже вона була доволі об’ємною та важкою. Дякуємо власникам будинку, що надали їм житло, а також жінкам, які годували робітників. Звісно, потрібно і фасад оновити, але зараз це не на часі», — повідомив священник.

Фактично заміна 600 квадратних метрів покрівлі тривала близько трьох місяців, адже під час новорічно-різдвяних свят майстри їздили додому.

Також отець-декан Анатолій Козак розповів, що паралельно голиняни працюють над доведенням до ладу дзвіниці нового храму. Днями тут поставили металеві сходи до четвертого поверху, адже досі були тимчасові — дерев’яні. Зараз буде зручніше добратися до дзвону, щоб запросити на службу Божу чи повідомити про померлого.

Як повідомляли «Вікна», стара церква Покрови Пресвятої Богородиці має понад сто років. Вона є пам’яткою архітектури місцевого значення. Упродовж останніх майже десяти років храм перебуває в аварійному стані. І попри те, що у новій правлять уже шостий рік, стару святиню вирішили зберегти.

«Нову церкву будували дуже довго — десь до 20 років, а стара в той час руйнувалася. В останні роки, коли під час відправи падав не сильний дощ, то текло по стінах, а коли інтенсивний — доводилося підкладати відра та мидниці, бо на підлозі утворювались калюжі. Тому її аварійний стан став небезпечним для всіх, хто перебував всередині», — розповідав у жовтні 2024 року старший брат церкви Іван Мазурик.

Голиняни взялися за ці роботи на свій страх та ризик, адже місцева влада нічим не могла допомогти, а дозволити храму просто зруйнуватись — не могли. Тоді громадою акумулювали гроші, а борг розміром 600 тисяч гривень частково вдалося оплатити із коляди.