13 березня о 15 годині у виставковому залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України (вул. Незалежності, 53) відкриється виставка робіт Опанаса Заливахи.

Виставка присвячена вшануванню 100-річчя від дня народження митця, що став знаковою постаттю покоління шістдесятників та українського дисидентського руху. Організаторам вдалося зібрати частину творів із приватних колекцій, які будуть представлені на огляд вперше.

Загалом це близько 50 робіт Опанаса Заливахи, третина яких вперше експонуватиметься, більшість із них графічні роботи, що маловідомі глядачу. Це живописні твори, графічна спадщина (ліногравюра, рисунки, листівки, екслібриси) та елементи монументальних інтер’єрних робіт Опанаса Заливахи. На виставці будуть роботи різних періодів – від 1950-х до творів останніх років.

Біографічна довідка:

Український живописець, відомий шістдесятник Опанас Заливаха народився 26 листопада 1925 року у селі Гусинка Куп’янського району Харківської області.

Юність Заливахи минула на Далекому Сході СРСР і в Сибіру, куди його сім’я втекла з рідної Харківщини від голодомору 1930-х років.

Український інститут національної пам’яті в рамках відзначення 83-х роковин Голодомору в Україні у листопаді 2016 року вніс його ім’я до проєкту “Незламні” як відзначення на державному рівні 15 видатних людей, що пройшли через страшні 1932–1933 роки та змогли реалізувати себе.

Від 1947-го навчався в Інституті живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна в Ленінграді (нині Санкт-Петербург). Того ж року Опанаса Заливаху виключено з вишу за “поведінку, не гідну радянського студента”. 1953-го поновлений в інституті. Закінчив його 1960-го.

1957 року приїхав на практику до Косова. Через 4 роки оселився в Україні.

1960–1961 – художник Тюменського художнього фонду.

1961–1965 – художник Івано-Франківського художнього фонду.

1964 – у співавторстві з Аллою Горською, Людмилою Семикіною, Галиною Севрук та Галиною Зубченко було створено вітраж “Шевченко. Мати” до 150-річчя Тараса Шевченка у вестибюлі Червоного корпусу КНУ. Скликана після цього комісія кваліфікувала його як ідейно ворожий, тож вітраж був знищений адміністрацією університету.

1965–1970 – відбував покарання за статтею 62 Карного кодексу УРСР (“за антирадянську агітацію та пропаганду”) – 5 років у таборі № 385 (Мордовія).

Коли вийшов з табору, одружився з Дариною, племінницею Степана Бандери. Вони виховали сина Ярослава та доньку Ярину.

Працював у галузі станкового живопису та графіки.

Скільки робіт створив Заливаха, нікому достеменно невідомо. Лише 2003 року він видав свій перший альбом.

Удома художник тримав іконостас загиблих товаришів: Івана Світличного, В’ячеслава Чорновола, Алли Горської. Хотів відкрити свій музей.

Помер 24 квітня 2007 року в Івано-Франківську.