У селі Голинь на Івано-Франківщині відбудуться урочистості, присвячені 100-літтю від дня народження святійшого патріарха київського і всієї Руси-України Володимира (Романюка).

У суботу, 6 вересня, відбудуться урочистості у Голинському монастирі Благовіщення Пресвятої Богородиці за адресою вул. 600-річчя Голиня, 135А.

Оприлюднена програма урочистостей, присвячених 100-літтю від дня народження святійшого патріарха київського і всієї Руси-України Володимира (Романюка):

• 08:00 — Рання
• 09:30 — Зустріч Архиєреїв Православної церкви України: Митрополита Івано-Франківсько-Галицького Іоасафа (Василиківа) та митрополита Галицького Андрія (Абрамчука) 
• 10:00 — Архиєрейська Літургія
• 12:30 — Літія за блаженної пам’яті Патріарха Володимира (Романюка)
• 13:00 — духовно-мистецький захід «Той, що ніс людям світло наді!»

Довідка. Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир (у миру Василь Омелянович Романюк) народився 9 грудня 1925 рокку в селі Хомчин Косівського повіту (тепер Івано-Франківська область). У 1944 році засуджений сталінським режимом на 10 років ув’язнення за участь у національно-визвольній боротьбі. Перебував на копальнях на Колимі до 1953 року.

1959 року закінчив Вищі богословські курси в Івано-Франківську, згодом — Московську духовну семінарію. У 1964 -1972 роках служив священиком на Івано-Франківщині.

20 січня 1972 року засуджений на 7 років позбавлення волі та 3 роки заслання за активну правозахисну діяльність та відстоювання прав українських православних віруючих. Перебував у таборах Мордовії та Якутії. 1976 року на засланні проголошує свій перехід до Української Автокефальної Православної Церкви. Продовжуючи правозахисну діяльність, 1979 року увійшов до Української Гельсінської Групи.

У лютому 1982 року повернувся в місто Косів, де мешкала його родина. Одразу був узятий під адміністративний нагляд.

У 1987-1990 роках священник Василь Романюк ніс служіння у Північній Америці в парафіях Української Автокефальної Православної Церкви, займався літературною працею, зокрема, написав книгу "Голос у пустелі".

У 1990 рлоці був пострижений у чернецтво з ім’ям Володимир. З травня 1990 року — єпископ Ужгородський і Виноградівський, пізніше — архиєпископ Вишгородський і Білоцерківський, вікарій Київський УАПЦ. З початку 1993 року — архиєпископ Львівський і Сокальський, член Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату.

По смерті Патріарха Мстислава був обраний Місцеблюстителем Патріаршого престолу (14 червня 1993 року) та піднесений до сану митрополита. Всеукраїнський Православний Собор 21 жовтня 1993 року обрав його Предстоятелем Української Православної Церкви Київського Патріархату із титулом Патріарха Київського та всієї Руси-України. Інтронізація відбулася 24 жовтня у Софіївському соборі Києва.

Раптово упокоївся 14 липня 1995 року. Священноначаліє Київського Патріархату вирішило поховати Патріарха 18 липня на території Собору святої Софії в Києві. Влада дозволу на це не дала, мотивуючи відмову тим, що собор — історико-архітектурний пам’ятник, що перебуває під охороною ЮНЕСКО, і запропонувала поховати Патріарха на Байковому кладовищі. Органи правопорядку, намагаючись перешкодити похованню, перевищили свої повноваження, що призвело до жорстокого побиття учасників похорону підрозділом МВС "Беркут". Цей день дістав назву "кривавий вівторок".

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир похований на Софійській площі біля стін дзвіниці Собору святої Софії.