За весь час існування міста в ньому народилося багато яскравих особистостей. Багатьох із них доля розсіяла по всьому світу, але Станиславів назав­жди лишився для них рідним.

Чеслав Хованець (1899-1968), польський історик, краєзнавець, бібліотекар – один із них, пише Репортер.

Народився 29 червня 1899 року в Станиславові у заможній та відомій у місті родині власника друкарні Станіслава Хованця. Його старший брат Вацлав був у 1924-1935 роках бургомістром міста.

Чеслав спершу закінчив народну школу, а потім місцеву гімназію. Ще у гімназії був співредактором газети «Ехо», де друкував свої оповідання.

По закінченню гімназії, у 1918 році, Чеслав їде на навчання до Львівського університету. Після двох семестрів переїздить до Кракова. Добровольцем брав участь у польсько-більшовицькій війні 1918-1921 років. За оборону східних кордонів отримав «Знак орла» – одну з найвищих нагород Польщі.

Після війни повернувся до Кракова, закінчив школу політичних наук в Ягеллонському університету та курси бібліотекарів. У 1925 році отримав докторську ступінь. Відтак повернувся до Станиславова.

У 1926 році Чеслав Хованець опублікував свою першу історичну статтю про польсько-турецьку війну. Крім того, він віднайшов багато цінних фактів з історії Станиславова та опублікував їх. Зокрема, привілеї 1662 року про організацію ярмарок та ринків, про гарантії та свободи євреїв і русин.

З 1927 року Хованець – член міського філіалу Польського історичного товариства.

У 1928 році він разом з групою однодумців організував у Станиславові виставку, присвячену історії міста. Експозицію розмістили у залах муніципального ощадного банку (Мазепи, 14). Через рік з матеріалів виставки створили Покутський музей, який пізніше став основою нинішнього обласного краєзнавчого музею.

Високу оцінку тогочасних польських істориків отримала книжка Чеслава Хованця «Вірмени у Станиславові в XVII-XVIII століттях». У 2008 році вона вийшла українською в серії «Моє місто» видавництва «Лілея-НВ».

У 1931 році Чеслав Хованець виїхав до Парижа, де почав працювати хранителем фондів Польської бібліотеки. Опрацювавши матеріали архівів та бібліотек Львова, Кракова і Ланьцута, він у 1938 році готував до друку книжку «Історія Станиславівської фортеці 1662-1812». Публікації завадив початок Другої світової війни. Лише у 2018 році польські та українські науковці знайшли рукописи, тож книгу видали польською мовою. Зараз готують до друку українською.

Під час Другої світової Чеслав Хованець у складі польського війська воював з німцями у Франції. Потім разом з іншими був евакуйований до Англії.

Після війни повернувся до Парижа, відбудовував Польську бібліотеку, у 1956-1968 роках був її директором.

Помер Чеслав Хованець 28 березня 1968 року в Парижі. Похований на тамтешньому польському цвинтарі – у секторі для заслужених діячів.