Радянське минуле Івано-Франківська ще до сьогодні дуже яскраво проявляється у багатьох сферах життя. Як не як – майже пів століття ідеологічної роботи. Тому ми ведемо на нашому сайті рубрику, у якій пишемо про деякі події з життя радянського Станіслава, а пізніше – Івано-Франківська. Дивовижно, але в багатьох речах минуле не так вже й разюче відрізняється від сьогодення. Та й загалом цікаво згадати – як же воно було. Бо, незважаючи на всі ідеологічні та трагічні моменти в історії, місто жило своїм життям, результат якого ми спостерігаємо дотепер.
1947 рік Вже другий рік поспіль у Станіславі розпочинався виборами. У 1947 році це були вибори до Верховної Ради УРСР. Вибори – це завжди свято, тому багато писати про них немає сенсу. А в травні на Прикарпатті, у Рогатинському районі, розпочались масові роботи щодо будівництва газопроводу Дашава-Київ на ділянці довжиною 22 км.
Побутове У лютому в Станіславі розпочалось обладнання на Червоноармійській вулиці нової трикотажної фабрики, яка мала виготовляти панчохи та різний трикотажний одяг. На проведення підготовчих робіт та обладнання фабрики держава відпустила 250 000 крб. У радянському Станіславі, щоб перевезти вантаж, можна було скористатись послугами Станіславської автотранспортної контори облавтотресту. Вона приймала замовлення на автоперевезення вантажів у різних напрямках. Пальне і мастило постачав замовник перевезення. Станіславська школа торгово-кулінарного учеництва проводила зустрічі слухачів і викладачів школи з випускниками 1944-1946 рр., які на той час вже працювали завідувачами крамниць та їдалень, продавцями, буфетницями, офіціантками, поварами, бухгалтерами. Це робилось для обміну досвідом між студентами та випускниками. У 1947 році Станіславська обласна станція переливання крові активно здійснювала прийом крові. Реєстрація донорів проводилась щоденно, а кров приймали щосереди і щосуботи. Донори забезпечувалися продовольчим пайком і грошовою компенсацією. На час дачі крові донори звільнялися від роботи на виробництві чи від занять у навчальних закладах зі збереженням заробітної плати.
Медичний огляд для коней Згідно постанов виконкому обласної ради трудящих і виконкому міської ради депутатів трудящих, всі керівники установ, підприємств та громадяни м.Станіслава, які мали коней, зобов’язувалися вивести всіх коней: перший раз – 11 травня, другий – 16 травня 1947 року о 8-ій годині ранку на площу «Нова торговиця» для ветеринарного огляду. Особи, які не вивели своєчасно коней, притягувалися до відповідальності. Відповідальність передбачалась і за вилов риби під час нересту. Порушники мали сплатити штраф до 100 крб. або відбути примусові роботи терміном до одного місяця.
Успіхи Станіславська обласна бібліотека для дітей та юнацтва вийшла переможницею у соціалістичному змаганні культосвітніх установ України. Їй вручено перехідний Червоний прапор, першу грошову премію та почесну грамоту Комітету в справах культосвітніх установ при Раді Міністрів УРСР та ЦК Спілки політосвітніх працівників СРСР. З такої нагоди відбулись збори піонерського активу міста. Окрім того, при Станіславській обласній бібліотеці працював відділ міжбібліотечного абонементу, через який всі громадяни могли одержати книги, що їх немає в обласній бібліотеці, з республіканських та інших обласних бібліотек. У березні в Станіславі створено міський комітет спілки художників, який об’єднував понад 20 художників, скульпторів та архітекторів міста. А в травні при Станіславському клубі залізничників створено дитячу балетну студію.
Війна з брудом програна Незважаючи на всі потуги радянської влади, Станіслав залишався брудним містом. У березні вийшла обов’язкова постанова №2 виконкому Станіславської міськради депутатів трудящих про санітарну очистку Станіслава. Винні у порушенні постанови мали платити штраф до 100 крб. або виконувати примусові роботи терміном до одного місяця. Злісні порушники мали притягуватись до кримінальної відповідальності. Попри постанови і ймовірні покарання, окремі будинки у місті розвалювались, у парку був безпорядок, а в ратуші та на вокзалі – бруд.
«Покращення» в дії З лазнею у Станіславі й далі виникали труднощі. То вона була зачинена, то бракувало дров. Але вихід знайшли, розпочавши газифікацію лазні. Щодо електроенергії, то станіславцям у 1947 році було скрутно. З 1 червня по 15 липня Станіславська електростанція зупинялась на капітальний ремонт устаткування. Тож всі споживачі на цей період були позбавлені електроенергії. Взагалі ж у Станіславі 1947 року спостерігалось суцільне «покращення». Поїзди їздили швидше, поставки лісу на Донбас перевиконувались на 150%, а 29 квітня у крамниці Станіслава з допоміжного господарства Станіславського міськторгу надійшла перша редиска.
Ольга Рега Рубрика виходить за підтримки Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.Франка. Окрема подяка відділу краєзнавчої літератури та директору бібліотеки Людмилі Бабій. | 
