Перший інформаційний лист

Шановні друзі!

Запрошуємо Вас взяти участь у VII науковій краєзнавчій конференції «Покуття – колиска українського національного державотворення» присвяченій 100-річчю утворення Західно-Української Народної Республіки та 570-й річниці надання Маґдебурзького права місту Тисмениця, яка відбудеться у п’ятницю, 14 вересня 2018 року в Народному домі м. Тисмениця (вул. Галицька, 15) (у рамках IХ фольклорно-етнографічного фестивалю «Покутські джерела») м. Тисмениця (неділя, 16 вересня 2018 року)

До участі у конференції запрошуються: науковці, докторанти, аспіранти, викладачі, студенти вищих навчальних закладів, краєзнавці, громадські діячі, працівники освіти та культури, представники органів державної влади та місцевого самоврядування.

Для участі у конференції необхідно:

Ø до 01 квітня 2018 року (включно) надіслати на електронну адресу оргкомітету заявку на участь у конференції;

Ø до 01 червня 2018 року (включно) надіслати на електронну та поштову адреси оргкомітету статтю доповіді в електронному та друкованому варіантах.

Назва файлу має бути підписані відповідно до прізвища та ініціалів учасника конференції.

Для виготовлення програми конференції просимо при надсиланні статті вказати в електронному листі наступні дані про автора:

ü Прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи (установа, підрозділ)

ü Контактний телефон

Офіційні мови конференції: українська, англійська, інші слов’янські мови.

Форма участі: очна, дистанційна.

Вимоги до оформлення статті:

ü обсяг статті – до 7 сторінок

ü формат – А4

ü орієнтація книжкова

ü відстань між рядками – 1,5 інтервали

ü кегль – 12 (стаття)

ü кегль – 10 (бібліографічний опис)

ü гарнітура – Times New Roman

ü поля: ліворуч – 2 см, угорі, внизу – 2 см, праворуч – 2 см;

ü абзацний відступ – 1,25 см

ü вирівнювання по ширині

ü бібліографія подається наприкінці статті в алфавітному порядку під заголовком Джерела та література

ü іншомовна бібліографія подається в алфавітному порядку після україномовної

ü у кінці статті подається ім’я, прізвище автора, назву статті, анотацію (3–4 речення) та ключові слова англійською мовою.

ü покликання у тексті статті зазначаються у квадратних дужках; перша цифра – порядок джерела посилання в списку «Джерел та літератури», друга цифра – номер сторінки перед яким подається скорочення (зразок: [12, с. 35]).

Структура статті:

· УДК

· ім’я та прізвище автора (авторів)

· назва статті

· анотація до статті (3–4 речення)

· ключові слова

· для статей іноземною мовою зробити розширену анотацію українською мовою

· покликання у тексті статті зазначаються у квадратних дужках

· у тексті: лапки такої форми « », тире такої форми – !!! (не плутати тире і дефіс – і -)

Статті не підлягають додатковому редагуванню, а тому мають бути ретельно вичитані авторами.

Відповідальність за поданий матеріал у статтях несуть автори.

Секції за напрямками

Секція 1. Покуття: через минуле до сучасності.

Секція 2. Громадсько-політичне та соціально-економічне життя на Покутті.

Секція 3. Культурно-мистецька палітра Покуття.

Регламент роботи конференції:

Доповіді на пленарному засіданні – до 15 хвилин

Доповіді на секційних засіданнях – до 10 хвилин

Виступи в обговоренні доповідей – до 3 хвилин

Організаційний комітет з проведення конференції просить Вас вчасно подати статті на розгляд редакційної колегії задля формування збірника матеріалів, котрий планується видати до початку роботи конференції.

Електронна адреса оргкомітету:

ifedo1984@gmail.com

Поштова адреса оргкомітету:

Ігор Федоришин

77401, м. Тисмениця, вул. Галицька, 17, каб. 302

конт. тел. (067) 804 08 71

З повагою

Оргкомітет з проведення конференції

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ

УДК 94(477.86) : 061.2

Ігор ФЕДОРИШИН

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТА ЕТНОКУЛЬТУРНІ ПРОЦЕСИ
НА ТИСМЕНИЧЧИНІ (КІНЕЦЬ ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)

Ця стаття присвячена характеристиці суспільно-політичних та етнокультурних процесів на Тисмениччині в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. У публікації проаналізовано громадсько-політичне життя та діяльність українських культурно-просвітницьких, молодіжних і парамілітарних товариств «Просвіта», «Руське товариство педагогічне» («Українське педагогічне товариство»), «Сокіл», «Січ», котрі в процесі свого розвитку і діяльності стали вагомим чинником у вихованні ідейно-патріотичної частини українського суспільства, передусім молоді.

Ключові слова: «Просвіта», Руське товариство педагогічне, Українське педагогічне товариство, «Сокіл», «Січ», «кружок», філія, читальня.

Наприкінці ХІХ ст. значно активізувалося громадське й культурне життя на Тисмениччині. Цьому сприяли як політичні, так і культурно-освітні події, що відбулися в Галичині.

………………………………………………………………………………………………...

Важливе значення для культурно-освітнього життя краю мало створення у 1868 р. товариства «Просвіта». Узявши на себе роль просвітника українського народу, товариство цілеспрямовано, крок за кроком, незважаючи на численні перепони та спротив ворогів українського національного відродження, протягом десятиліть успішно виконувало свою священну місію.

…………………………………………………………………………………………………

У 1877 р. за сприяння професорів Євгена Желехівського та Романа Заклинського було засновано філію «Просвіти» в м. Станиславові. Одночасно такий осередок виникає і в
м. Тисмениця. Його фундаторами виступили місцевий суддя Тит Заячківський та парох Кокорної церкви о. Мотюк [3, с. 3].

…………………………………………………………………………………………………

У 1896 р. засновано читальню «Просвіти» в с. Ямниці. Щонеділі та у свята в приміщенні громадського уряду, де тоді розміщувалася читальня, відбувалися читання книжок загальноосвітнього, історичного, антиалкогольного та господарського змісту. Члени просвітянської управи на чолі з війтом Ф. Дмитрашем вживали й радикальних заходів щодо просвітництва селян. Періодично ходили з буками до корчми й таким методом «просвічували і освідомляли» місцевих п’яниць. У грудні 1907 р. «Просвіта» в с. Ямниця налічувала 80 членів [2, с. 36–37].

…………………………………………………………………………………………………

Коли саме було заснована «Січ» у с. Марківці достеменно невідомо. Проте старожили казали, що в 1905 р. товариство вже існувало. Бо саме того року, коли місцеві січовики робили вправи, почала горіти стара дерев’яна школа. Січовики збіглися й організовано та швидко загасили вогонь. В селі були дві невеликі чоти – по 20 хлопців і дівчат. Їхнім організатором і кошовим був Петро Млинський, якого чомусь називали не кошовим, а гетьманом. Мабуть тому, що на малиновому прапорі марковецького осередку товариства «Січ» з був напис «ГЕТЬМАН Іван Мазепа» [1, с. 88–89].

…………………………………………………………………………………………………

Отже, суспільно-політичні та етнокультурні процеси кінця ХІХ – початку ХХ ст., що відбувалися на Тисмениччині, сприяли зародженню культурно-просвітницьких та пожежно-гімнастичних товариств, котрі в процесі свого розвитку та діяльності стали вагомим чинником у вихованні національно-патріотичної частини українського суспільства, передусім молоді, котра, згодом, брала активну участь у національно-визвольних змаганнях українського народу в першій половині ХХ ст.

Джерела та література

1. Буртик П. Книга Марківців / Петро Буртик. – Вінніпег ; Івано-Франківськ : Тіповіт, 2007. – 222 с.

2. Дейчаківський І. Ямниця: Історія села. Долі людей / Ігор Дейчаківський. – Львів : Червона Калина, 1994. – 208 с.

3. Харитон В. «Просвіта» в Тисмениці / Василь Харитон. – Тисмениця : Бібліотечка часопису «Тисьмениця: вчора, сьогодні, завтра», 1994. – 28 с.