Четвер, 23.05.2024, 11:20:02

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Лютий 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
242526272829
 
Архів новин
Головна » 2020 » Лютий » 11 » Відбулися урочисті заходи з нагоди 30 – літнього ювілею повернення парафії Різдва Христового до УГКЦ
11:58:47
Відбулися урочисті заходи з нагоди 30 – літнього ювілею повернення парафії Різдва Христового до УГКЦ
З нагоди відзначення 30 – літнього ювілею повернення парафії Різдва Христового до УГКЦ, 10 лютого 2020 р. в Музеї історії Галича (с. Крилос, Галицький р – н, Митрополичі палати) відбулися урочисті заходи.
Захід проведено за участі Кир Володимира Війтишина Архієпископа і Митрополита Івано - Франківського, декана Галицького УГКЦ о. Ігора Броновського, священників Ярослава Жолоба, Володимира Кузюка та Володимира Палія, дирекції і наукових співробітників Національного заповідника «Давній Галич», заступника голови Галицької районної ради Любові Гордійчук, членів молодіжної організації «Українська Молодь Христові», вірних і всіх небайдужих.
Програма заходу передбачала молитовне благословення Кир Володимира Війтишина; вітальні слова дирекції НЗ «Давній Галич» та наукову доповідь.
Кир Володимир Війтишин, Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський у зверненні до присутніх сказав наступне: «……Переслідувалися не тільки священники, а й їхні родини. Вони проходили через тортури, їхнє життя було важким. Окремим вдалося врятуватися виїздом за кордон…
Коли згадуємо про період легалізації, то потрібно наголосити, що на той час було ліквідовано церкву, як інституцію, але не знищено. Церкву не можна було знищити в дусі священників, в дусі вірян. Священники в підпіллі старалися охрещувати дітей, вінчали подружжя. Церква дбала про підпільні монастирі, які перебували в приватних помешканнях; організовувала підпільні семінарії. За це були в окремий спосіб переслідувані. Владики катувалися, відбували довгі роки ув’язнень.
Церкву не можна було знищити, вона була в серцях вірян. Діяльність велася підпільно, але з великою любов’ю і пошаною. Для нас, в період СРСР важливим для підтримки було радіо «Ватикан». Кожної неділі по ньому слухали богослужіння. На ньому працював в подальшому наш владика Софрон Мудрий. Це жива історія, яку пережили ми, пережили наші батьки.
Церква тепер легалізована, гарно розвивається. Тепер відзначаючи цей ювілей ми повинні вшанувати тих людей, які в ті нелегкі часи провадили церкву.
Ознаками церкви є єпископат, священники, вірні – без цих складників ми б не були успішними. Всі разом ми зберегли Церкву. Велика подяка тим, хто працював для цього і дожив до сьогоднішнього дня; тим, хто дістав підірване здоров’я; вічна пам’ять тим, які незламні у вірі відійшли у вічність на каторгах.
Сьогоднішня подія повинна нас надихнути на майбутнє. Тепер всім важко, всі ми є стривожені, не бачимо майбутнього, триває війна, є непорозуміння між людьми і політичними партіями. Панує ненависть, а ми повинні любити Бога і Україну. Ці якості ми повинні плекати в собі. Нам потрібно побачити минуле, коли всім було важко, але ми все пережили – бо ми мали надію. Мусимо провадити катехизацію, виховувати дітей – щоб вони були правдивими християнами. Потрібно піднімати економіку, створити умови щоб заробітчани повернулися до своїх родин і жили щасливо.
Крилос є нашою історичною пам’яткою; тут наші Митрополичі палати, тут було багато видатних людей. Місце тепер збережене і відновлене. Дякую Вам усім!...».
Заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» у своєму слові серед іншого розповів про історію Музею історії церкви та експонати, які представлені для огляду відвідувачів: «…створення музею історії церкви не було легким; працівники Заповідника їздили в експедиції по храмах кількох деканатів, збирали експонати. В роботі було багато нюансів; доводилося здобувати довіру церковних громад для того, що передані експонати будуть належним чином збереженими.
Нам вдалося отримати в експозицію музею Почаєвське Євангеліє 1762 р. – час його друку цікавий тим, що монастир в той час належав УГКЦ. В 2011 р. о. Святослав Кияк передав музею експонати предмети підпільної церкви, які належали його батьку, репресованому радянською владою священнику о. Андрію Кияку.
В 2013 р. на Синоді УГКЦ було прийнято рішення про підтримку і співпрацю з нашим музеєм. В 2019 р. завдяки генеральному директору НЗ «Давній Галич» Володимиру Костишину було проведено ремонт і реставрацію приміщення та реекспозицію музею.
Родзинкою експозиції закладу є єпископський жезл митрополита Андрея Шептицького, який музей отримав завдяки заходам о. Ярослава Жолоба.
Музей не стоїть на місці, він динамічно розвивається; постійно оновлюється експозиція. Наявне повне розуміння з церквою; на предмети, які отримуємо для експонування в експозиції виготовляємо всю необхідну облікову документація; підписуємо договори про їхнє збереження.
У жовтні 2020 р. до 155 – ої річниці з дня народження митрополита Андрея Шептицького, 30 – ти ліття легалізації УГКЦ та 30 – ти ліття відновлення Галицького деканату Національним заповідником «Давній Галич» буде проведено наукову конференцію. Запрошуємо до участі в ній не тільки науковців та релігієзнавців, а й молодше покоління – членів УМХ…».
Науковці заповідника «Давній Галич» особистою участю доклалися до проведення урочистих заходів. Зокрема, ними записано на відео спогади безпосередніх учасників подій (Степан Мацькевич, Марія Чемеринська); підготовано тексти для відповідних стендів у музейній експозиції (Андрій Петраш), опрацьовано первинні документи ініціативної групи УГКЦ в Галичі у архіві Івано - Франківської єпархії УГКЦ (Андрій Стасюк).
Також, ними підготовані два стенди «Легалізація УГКЦ в Галичі» присвячені до цієї події. Один з них від тепер знаходитиметься в експозиції Музеї історії церкви в с. Крилосі поруч речей належних владиці Павлу Василику, а другий в церкві Різдва Христового у м. Галичі (ліворуч від царських воріт).
На стендах (розміром 80 * 120) розміщено історичну довідку про події релігійного життя кінця 80 – их – поч. 90 – их рр. ХХ ст.; 5 світлин з візитації церкви Різдва Христового в Галичі кардиналом Мирославом Лобачівським та єпископом Павлом Василиком, 14 квітня 1991 р. (фото з приватної збірки А.Чемеринського) та 5 світлин документів про повернення храму Різдва Христового до УГКЦ (14 січня 1990 р.).
Присутні ознайомилися з доповіддю наукового співробітника п. Ганни Жолоб на тему "Тернистий шлях Церкви. До 30 – ої річниці легалізації УГКЦ в м. Галичі" – в якій прозвучали дані про душпастирську діяльність УГКЦ в підпіллі від Львівського собору 1946 р. до легалізації; тернистий шлях близько двох десятків митрополитів та єпископів; побачили цікаві світлини.
Тепер, з відстані часу складно зрозуміти той нелегкий період, але завдяки спогадам очевидців і учасників тих подій, можемо відтворити ті моменти.
Спогади членкині першої церковної двадцятки церкви Різдва Христового п. Марії Чемеринської, мешканки м. Галича (Заріка) фіксують наступне:
«…Не стояли осторонь цих історичних подій і галичани, лояльно налаштовані до греко-католицької церкви. Напередодні 1990 року в церкві Різдва Христового священик, на той час Московського Патріархату, о. Юрій провів збори парафіян у світлі подій, що відбувалися навколо УГКЦ. Саме там я побачила, що серед присутніх є багато прихильників греко - католицької церкви. Я звернулася до отця Юрія з питанням: «Що треба зробити для того, щоб в Галичі діяла греко - католицька церква?». На що о. Юрій відповів: «Ми нічого не знаємо, у нас є наша православна церква, і нам іншої не треба». Однак, люди почали складати списки прихильників УГКЦ. Я ж подумала, що самі собою списки нічого не вирішать, а тому наступного дня з таким же питанням звернулась до відділу у справах релігії райвиконкому.
Там мені пояснили, що потрібно зробити для реєстрації громади УГКЦ і дали відповідні документи для заповнення. На 14 січня 1990 року було призначено голосування щодо визначення конфесії, яка буде у церкві Різдва Хрестового. Голосування відбувалося в Народному домі міста Галича в присутності представників райкому компартії, райвиконкому і міської ради. На сцені стояли три скриньки з написами: «За руску православна церкву», «За автокефальну православну церкву» і «За греко-католицьку церкву».
Після обов’язкової реєстрації учасники голосування отримували бюлетені і опускали їх у відповідну скриньку. За підрахунками голосів було встановлено, що проголосували наступним чином: - «За руску православну церкву» – 3 голоси;- «За автокефальну православну церкву» – 26 голосів; - «За греко - католицьку церкву» – 740 голосів. Долю церкви було вирішено більшістю голосів.
Та, коли довелося передавати майно громаді, православні парафіяни почали чинити спротив. На дверях храму повісили свій замок, викликали комісію з м. Івано - Франківська, потім - з Києва, скликали священиків і прихильників зі всього району. Та вдіяти вже нічого не могли. Всі документи були оформлені правильно і вчасно відповідно до тогочасного законодавства.
Зрештою, було відновлено історичну справедливість: церкву Різдва Христового передано греко - католицькій громаді. 10 лютого 1990 року урочисте освячення храму здійснив єпископ Павло Василик.
Процес відновлення історичної справедливості був невідворотним. І вже 14 квітня жителі Галича зустрічали після повернення на Україну високого гостя кардинала Мирослава Любачівського. Релігійні громади гуртувалися навколо Української Греко - Католицької Церкви.
Рішенням виконкому Івано - Франківської обласної ради народних депутатів від 15.10.1991 року №186 у власність релігійних громад УГКЦ району поверталися культові споруди і майно. Українська Греко - Католицька Церква відроджувалася. На теренах району велично поставали нові храми, відновлювали свою роботу недільні школи. Після гонінь і переслідувань це був період величного піднесення…».
Також, до присутніх звернувся декан Галицький, парох церкви Різдва Христового о. Ігор Броновський. У своєму слові від імені присутніх він висловив щиру подяку Архієпископу і Митрополиту Івано-Франківському Кир Володимиру Війтишину за особисту участь в заході та пригадав присутнім, що поважний гість сам був активним учасником подій з легалізації УГКЦ, зокрема, приймав участь у поїздках духовенства підпільної церкви до м. Москви з вимогами відновлення цієї інституції.
На завершення заходу присутні зробили спільну світлину.
 
Довідково.
8 лютого 2015 року в церкві Різдва Христового відбулася Архиєрейська Служба Божа, яку очолив Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський УГКЦ Володимир Війтишин за участю священиків та парафіян, які брали участь у історичних подіях 1990 року.
10 лютого 2015 р. в конференц - залі Національного заповідника «Давній Галич» проведено релігійні читання з нагоди 25-річчя повернення церкви Різдва Христового греко - католицькій громаді.
 
А.Чемеринський

Переглядів: 249 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024