Субота, 02.03.2024, 09:19:01

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Грудень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
 
Архів новин
Головна » 2013 » Грудень » 27 » Вінок пам’яті на забуту могилу о. Іллі Оренчука
21:12:49
Вінок пам’яті на забуту могилу о. Іллі Оренчука
З виходом нашої Церкви з підпілля та із здобуттям незалежності України постали великі можливості для відновлення втраченої пам’яті про славних синів і дочок нашої святої Церкви. Вони своїм прикладом доказали світові, що зло можна побороти не тільки силою та мечем, але і силою віри в Христа, і то Христа розп’ятого. Їхні страждання і терпіння зруйнували до основ царство сатани, яке було в образі Радянської держави. Не про всіх ми ще знаємо, не всі гідно пошановані.  З  цієї причини хочемо сьогодні привідкрити трагічну, але водночас героїчну сторінку життя великого сина нашої Церкви-Мучениці о. Іллі Оренчука.
Цього року виповнюється 120 років від дня народження та 55 років мученичої смерті о. І. Оренчука.
Народився Ілля  3 серпня 1893 р. в с. Коцюбинцях Гусятинського  повіту, в сім’ї Степана та Анни з роду Захарків, у батьків було ще двоє синів та одна дочка.
В сім’ї  було глибоке релігійне виховання в любові до Бога та своєї Батьківщини. Батьки були свідомі того, що знання і наука можуть вивести їхніх дітей у світ. І малого Іллю віддають до школи, а в 1905 р. -  до гімназії з «руським» (українським) викладовим язиком в Станиславові, і у філію академічної гімназії у Львові.
Любов до Бога та бажання служити Йому цілопально спонукає його до вступу в Станиславівську духовну семінарію у 1913 р.
Закінчивши на «відмінно» богословські студії, 23 травня 1920 р. приймає єрейські свячення в неодруженому стані з рук Преосвященного єпископа Григорія Хомишина в каплиці духовної семінарії.
23 липня 1920 р. іменований першим сотрудником Станиславівської катедри.
З 24 грудня 1920 р. призначений катехитом у семикласовій вселюдній школі ім. Адама Міцкевича і на цій посаді пробув до 31 серпня 1923 р.
Єпископ Хомишин, бачачи в ньому здібності провідника і науковця, іменує його 26 липня 1923 р. віце-ректором Станиславівської духовної семінарії.
11 березня 1924 р. призначений парохом церкви св. Михаїла в м. Снятин.
Того ж року 6 грудня іменований шкільним комісаром для публічних шкіл народних в Снятині, Потічку, Кулачині, Джурові та Новоселиці.
З 17 вересня до 14 жовтня 1925 р. о. Ілля відбуває паломництво до Риму з нагоди Святого Року.
Ревна, плідна душпастирська праця о. Оренчука була відзначена єпископом Григорієм, який своєю грамотою від 5 січня 1928 р. надав йому право носити пелярину з рукавами.
Час спливав у праці та служінні. На політичному небосхилі згущувалися чорні хмари непевності у завтрашньому майбутньому. 1939 рік вніс свої корективи у спокійне життя Церкви, а також о.Іллі. Прихід  і відхід перших совітів, окупація німцями навіювали тривогу, чого чекати далі. І це очікування було недовге, що і сталося з приходом других совітів. Вони вбачали в Українській Греко-Католицькій Церкві найбільшого ворога своєї ідеологічної системи. 1945 р. почалися арешти духовенства і вірних. А вже наступного року почалося тотальне нищення структур Церкви. І Львівський псевдособор поставив жирну крапку на цьому. Влада пропонувала через перехід на православ’я так зване «вільне служіння». Отець Ілля відносився до тих героїчних постатей, які не пішли на компроміс з безбожною владою  через зраду віри. З цього часу розпочинається хресна дорога о.Іллі.
Дальші події з життя о. Іллі Оренчука подаємо зі спогадів  його племінниці п. Марти Оренчук-Гіджак, яка також була репресована із своєю родиною. Вона розповідає, що спочатку арештували брата отця, і коли братова дружина зустрілася з слідчим у Станиславові, то він сказав, що звільнить її чоловіка лише після того, коли о. Ілля підпише православ’я. На це його брат відповів, що він на о. Іллю не має жодного впливу, і що він сам своєю долею розпоряджається. Але і між ними були порядні люди. Слідчий сказав, щоби отець виїхав із Станиславівської області, бо на нього готується арешт. Коли він готувався до виїзду із Снятина в своє рідне село, того ж дня, під вечір був арештований. 4 червня 1946 р. о. Іллі було оголошено вирок: 10 років таборів і 5 років позбавлення прав за статтею 54-10 ч. ІІ. Покарання відбував у Куп’янську та Ангарську (Сибір). Незважаючи ні на що, отець і в таборі провадив душпастирську працю, служив Служби Божі, сповідав в’язнів.
18 жовтня 1954 р. отець був звільнений і приїхав до свого брата в поселення Парчум Чунського району Іркутської області, який разом з родиною відбував покарання. В цьому та інших,  через 3-4 км. поселеннях, отець зразу ж взявся за душпастирську працю між нашими людьми, яких там було чимало. Зробивши у своїй кімнаті каплицю, служив св. Літургії, сповідав, хрестив, вінчав, хоронив, розраджував, потішав. Не боявся, що був ув’язнений, але знову продовжував проповідувати Христа і служити людям.
Через деякий час о. Ілля виїхав в Україну. Але знову почалися переслідування  з боку влади, яка пропонувала підписати православ’я, і в нагороду за це стати Станіславським  православним єпископом. Але отець відмовився. Він вирішує  добровільно повернутися в Сибір, кажучи: «Нема що мені тут робити, там є люди, які потребують моєї духовної опіки».
Тяжка праця, надзвичайно суворі умови життя в таборах підірвали його здоров’я, і 11 листопада 1958 р. перестало битися  героїчне серце великого сина св. Католицької Церкви  о.Іллі Оренчука. В останню дорогу до вічності відправляли його дорогі серцю вірні, яким він служив усім своїм єством, а також  невідомий литовський римо-католицький священик, який відслужив чин похорону.
Реабілітований посмертно.
Нехай сибірська холодна земля буде йому пером, а ми, сини і доньки Греко-Католицької Церкви, молімося, щоби Господь удостоїв його прославити славою святих на наших престолах.
Найщирішу подяку складаємо п.Марті Гіджак-Оренчук за те, що вона зберегла у пам’яті життєпис її стрийка о.Іллі і ввесь його архів.
о. Іван Качанюк,
д-н Микола Григорук

Переглядів: 675 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024