Вівторок, 28.05.2024, 19:00:46

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Серпень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
 
Архів новин
Головна » 2013 » Серпень » 30 » Витоки патріотизму, гуманізму інтелігенції Надвірнянщини
10:32:26
Витоки патріотизму, гуманізму інтелігенції Надвірнянщини
Увечері, коли закінчилися патрони, командир правого крила сотник Гончаренко дав наказ відступати. Однак ліве крило (Студентський курінь) не зорієнтувалося й у темряві вийшло прямо на позиції більшовиків. Більша частина стдентів загинула, а близько 30 потрапили у полон. Їх розстріляли, а потім різали і кололи багнетами та ножами. Історики встановили прізвища частини загиблих: Андріїв, Дмитренко, М. Лизогуб, О. Попович, В. Шульгін, М. Ганкевич, В. Гнаткевич. Відомий історик В. Семененко у праці «Історія. Прихована правда України» стверджує, що «серед крутян було багато вихідців з Галичини» (с. 187). Очевидно, серед загиблих героїв-галичан і був гімназист Кирило-Мефодіївської гімназії Іван Микицей.
Важливу роль у пропаганді демократичних цінностей життя у Східній Галичині відіграли патріотичні організації «Просвіта», «Луг», кооперативні структури. У праці «Делятинщина. Історико-географічне дослідження» батько і син Клапчуки стверджують: «Коли в Гуцульщині був голод, то через кооперативу «Верховина» у Микуличчині роздавали американську поміч. У Делятині в 1920-1930 роках проживало багато селян, котрі мали невеликі ділянки орної землі, але не мали коней, щоб її обробляти. Безкінні селяни не мали чим возити дрова і сіно з лісу. Їм доводилось наймати для транспортних робіт дуже дорогих фірманів-євреїв. Щоб врятувати безкінних селян від здирства, діяч делятинської читальні «Просвіта» Козьолковський заснував товариство «Селянська спілка». Багатші селяни орали безкінним членам спілки поле за невисоку плату.
Розуміючи значення просвітянського руху, у повітовому центрі Надвірна у листопаді 1909 р. організовано касово-крамарські курси. Заняття тут проводили викладачі зі Львова, Станіслава, а також учитель з Надвірної Карп Тарантюк. Парох отець Андрій Сумик читав лекції про пасічництво, Василь Свищ – про привізні товари, а суддя Осип Чубатий – про торговельне законодавство. Курсанти вивчали ведення касових книг.
Піонером кооперативного руху на селі вважають с. Красну. У 1899 р. тут засновано кредитну кооперативу «Каса Стефчика». Її діяльність полягала в тому, щоб під малі відсотки (6-9%) давати селянам позику на придбання худоби, необхідного інвентаря, ремісникам – на підтримку народних промислів.
Відомий у всій Галичині громадський діяч, учитель Гаврилівської початкової школи Василь Витвицький був ініціатором створення у селі сільськогосподарської школи. Успішну загальногалицьку акцію «свій до свого по своє» проведено у с. Цуцилові. У 1924 році за внески членів кооперативи у Станіславі закуплено найбільш потрібні для жителів товари і відкрито магазин у приватній хаті Дмитра Поповича. Керівництво української сільської громади спрацювало так, що цуцилівчани купували тут крам, а не в єврейських магазинчиках, де їх нещадно обдурювали. У Камінній збереглася добра пам`ять про свідомого громадянина, патріота України Івана Бойчука, який збудував у селі добротну крамницю, шпихлір для збіжжя. А в 1903 р. спільно з о. Левицьким, Петром Гільтайчуком, Іваном Данилюком заклали в Камінній «Позичкову касу Райфайзена», заснували протипожежне товариство «Дністер» та гурток «Сільського господаря». Для успішної діяльності читальні Іван Бойчук виділив одну з кімнат власного будинку й оплачував нафту для її освітлення. Така щедрість була непоодинокою. Назавизівський ґазда, людина трагічної долі (виселений з родиною на Сибір), Петро Івасик примістив місцеву «Просвіту» в новозбудованому будинку. За розум, людяність і простоту поважали горяни із Зеленої та Зелениці (Черника) місцевого учителя Антіна Онищука. За його рекомендацією жителі с. Зелена організували кооперативну крамницю. За помірною ціною тут реалізовували завезені з Надвірної нафту, сіль, сірники. Багато наполегливості, енергії затратив учитель, щоб Станіславська шкільна окружна рада дала дозвіл на відкриття у Зелениці доповнювального п`ятого класу, де вчив дітей методів передового господарювання.
Просвітяни дбали про талановитих українських дітей. У Перерослі збереглася добра пам`ять про багаторічного директора школи Левицьку Параску Михайлівну. Старожили села пам`ятають, як переріслянська «Просвіта» збирала для розумної дівчини кошти з метою її навчання в гімназії. Активні її члени Дмитро Клюфінський, Михайло Кепещук ініціювали створення в селі у середині 30-их років дитячого садка. У сімейному альбомі ветерана праці Сорочинської Ольги Василівни зберігається фотографія вихованців дошкільного закладу тих часів.
У 1934 році з ініціативи керівника Пнівської школи Стефанії Лятишевської і місцевого війта Дмитра Цибрівського у Пнів`ї побудоване двоповерхове приміщення школи. На загальних зборах громади села прийнято рішення, що кошти на будівництво будуть виручені  з продажу пасовища на Мозолівці у приватну власність.
Активною була інтелігенція Надвірнянщини у суспільно-політичному житті. Першим одностайним виявом масового протесту проти засилля чужинців став бойкот виборів до польського сейму. 17 вересня 1922 р. у Надвірній відбулися збори української громади,  що прийняли рішення «щоби ніхто з українців до виборчої урни не став». Щороку на міському цвинтарі відправляли панахиди на могилах українських бійців, котрі полягли в українсько-польській війні. Товариства «Луг», «Пласт», «Просвіта» організовували віча солідарності з голодуючими в 1932-1933 роках у Східній Україні. Для братів із Великої України оголошували збір коштів.
Особливо успішно працювало пожежно-руханкове товариство «Луг», яке за кількістю й активністю було найкращим у  всій Гуцульщині. Кожної осені вони збиралися на свої повітові збори. Відомий краєзнавець Михайло Максим`юк описує одну з їхніх акцій: «Вшановували пам`ять славної хорунжої усусів С. Галєчко. Але того разу польські власті викликали сильний заслін поліції і не допустили їх до могили. Переполох серед них викликала чета луговиків у козацьких одностроях, які з жовто-блакитними прапорами проскакали вулицями міста».
Одним із організаторів «Лугу» став колишній офіцер УГА Михайло Дем`янчук. Його називали «знаним українським бойовиком». Навчався на правничому факультеті Львівського університету. В українській еміграції у США – відома особистість. Член спілки українських журналістів, а також товариств «Самопоміч», «Тризуб». Патріотичні традиції батька продовжує його дочка Оксана, котра працює бібліотекарем в Українському Конгресовому Комітеті Америки.
На двадцять другому році української незалежності можемо констатувати, що сподвижницькі, патріотичні, альтруїстичні ідеї не покинули інтелігенцію Надвірнянщини. Просвітяни зініціювали проведення п`яти районних історико-краєзнавчих конференцій.
Завдяки ентузіазмові директорів Добротівського НВК Івана Янка, Краснянської ЗОШ І-ІІІ ст. Федора Кухарчука, колишнього директора Черниківської ЗОШ І-ІІ ст. Івана Годзюра, учителя історії Саджавської ЗОШ І-ІІІ ст. Валерія Паски створено одні з кращих в області музеї історії сіл. Завдяки щирій підтримці директора ТзОВ «ЛК Інтерпит Надвірна» Світлани Тищенко творці музеїв отримали безкоштовно ламіновану плиту.
А виданими книжками «Зродились ми великої години» Івана Кметюка, «Солеварні міста гуцульсько-покутської межі» Івана Янка, «Пнівський замок», «Нафтові копальні Надвірнянщини» Михайла Максим`юка зачитуються любителі краєзнавства усієї області.
Традиції галицького меценатства продовжує Всеукраїнський благодійний фонд Юрія Дерев`янка. За кошти Фонду перекрито приміщення Надвірнянського ліцею, обладнано внутрішньошкільні туалети в Ланчинській ЗОШ І-ІІІ ст., Надвірнянській ЗОШ І-ІІІ ст. № 3, замінено сотні вікон у загальноосвітніх закладах. Надвірнянська центральна райлікарня отримала у подарунок два автомобілі «швидкої допомоги», придбала апарат штучної вентиляції легенів. А ще десятки тисяч гривень виділено незаможним людям для лікування важко хворих дітей, на протезування, постраждалим внаслідок пожеж.
Та країна, у політиці якої домінує патріотизм, гуманізм, милосердя, просто приречена на процвітання в майбутньому.
Михайло Семкіяш,
краєзнавець

Переглядів: 711 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024