Щораз приїжджаючи до рідних Серафинців і йдучи до хати, де живе мама, лелію поглядом церкву св. Миколая, що вже рівно 130 літ урочисто-святочно возсідає на пагорбі у затінку старих дерев, під захистом давніх мурів. Збудована далекого 1882 року предками нинішніх серафинчан і відкрита та освячена 22 травня (свято перенесення мощей св. Миколая із Мир Ликійських до Барі), церква відтоді не закривалася, навіть у часи сталінської інквізиції. Ця церква славна іменами людей, які в ній служили. Найперше це був Теодозій Нестойко, дід відомого дитячого письменника Всеволода Нестойка, що був тут священнослужителем. У Серафинцях народився Степан Шухевич, письменник, адвокат на процесі С. Бандери, вуйко Романа Шухевича, батько якого був сотрудником при церкві. До цієї церкви ходили: віце-президент ЗУНР Лев Бачинський і його приятель Василь Стефаник, етнограф, автор книги "Під брунатним чоботом" Василь Яшан, поет Петро Городецький і поет Іван Козаченко, які народились у Серафинцях. Ходили і час від часу приходять, буваючи в гостях у своїх батьків, поет, член НСПУ Любомир Стринаглюк, футболіст львівських "Карпат" Ігор Ощипко. Всіх і не перерахуєш, кого брала під свій святий покров церква в селі. Не згадую зараз всіх тих парохів, які в ній служили. Не забуваю лише отця Луцького, який охрестив мене і похорон якого в 1956 році пам'ятаю. Шкодую, що не збереглося малярство майстра світового рівня Мирона Левицького, який в 1938-1942 роках розмальовував церкву. Окрім цього, він був живописцем. Нині в церкві парохом о. Михайло. Робить багато для поширення Божого слова, його благотворного впливу на парафіян, старається, щоб храм Божий сяяв у чистоті і величності. ...Кожен раз поглядаючи на нашу церкву, мрію побачити її у сяйві позолочених куполів. Гадаю, Серафинці могли б зробити таку окрасу своєму храму. Василь БАБІЙ |