До 80-річчя від дня народження галицького педагога, краєзнавця, художника Романа Пащина в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відкрилася художньо-документальна виставка «Слід на землі», на якій демонструються живописні полотна, замальовки, графічні роботи, книжки і рукописи нашого земляка. Цього разу зала була переповнена як ніколи – вшанувати Романа Прокоповича Пащина, котрий на початку нового тисячоліття відійшов у вічність, прийшло чимало галичан, які знали його як вчителя, історика, митця, сусіда, просто добру людину. Для молодшого покоління Р. Пащин – непересічна особистість, відома постать в історії нашого краю. А для родини він назавжди залишився у спогадах як чуйний чоловік, батько, дідусь.
Життя Романа Пащина було свічею, що освітлювала шлях інших, сказав, відкриваючи виставку, завідувач науково-освітнього відділу Ярослав Поташник. Священик церкви Різдва Христового в Галичі о. Володимир Кузюк поблагословив присутніх і наголосив, що Роман Пащин як християнин засвідчив свою віру і залишив нам приклад для наслідування. Він буде жити доти, доки ми про нього пам’ятаємо.
Народився Роман Пащин у Підгородді поблизу Рогатина. Після закінчення історико-філологічного факультету Станіславівського педагогічного інституту вчителював у Галицькій середній школі, працював завідувачем методичного відділу районного відділу освіти. Доброзичливо ставився до колег-учителів і учнів. Працював сумлінно, творчо, завжди йшов попереду, не дуже ревно дотримувався вказівок влади. За те, що похоронив маму за християнським обрядом, позбувся посади. Але жоден чиновник не зумів позбавити його людяності і таланту. В пам’яті галичан залишився світлий спогад про Романа Пащина. Зрештою, про людину пам’ятають не тому, що вона займала якусь посаду.
З теплотою згадували колегу освітяни, зокрема директор Галицької школи № 1 імені Ярослава Осмомисла Марія Арсенівна Савчук. Про талановитого земляка говорили добрі слова міський голова Галича Орест Трачик, викладач Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Ігор Коваль, директор Галицької малої академії народних ремесел Стефанія Сидорик, заступник генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Давній Галич» Семен Побуцький. Зі сльозами на очах пригадувала свого дідуся онука Ольга, якій саме він прищепив любов до мистецтва. У виконанні галицьких школярів лунали уривки з притч Романа Пащина, а вокальний ансамбль Галицької школи № 1 під керівництвом Петра Антоновича Штиха порадував присутніх різдвяними колядками.
З хвилюванням пригадую той час, коли Роман Прокопович приходив у редакцію «Галицького слова», а пізніше – «Дністрової Хвилі», приносив свої твори – притчі, написані стилізованими під давньоруське письмо буквами, графічні роботи. Ми з захопленням читали його філософську прозу, з цікавістю розглядали графіку. Це було настільки своєрідно і досконало, дихало якоюсь таїною, до якої може доторкнутися тільки митець, людина, що має в серці іскру Божу. За життя автора вийшло кілька книжечок з історії рідного краю, написаних у формі притч. А нещодавно побачив світ сигнальний примірник книги «Слід на землі», у якій зібрані твори Р. Пащина. Сподіваємось, що в цьому році будемо мати презентацію видання.
Наприкінці життя Роман Пащин багатьом подарував зроблені в друкарні відбитки своїх графічних робіт – портрети галицьких князів, майстерно виконані копії давніх ікон. …Сумні очі Ісуса Христа і Матері Божої з жалем дивляться на нас, ніби шкодуючи своїх нерозумних дітей, що заплутались у хитросплетіннях земних стежок.
Любов Бойко |
