У відділі краєзнавчої літератури обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. Франка розпочала діяти книжкова виставка присвячена 100 річчю від дня народження єпископа Івано-Франківської Української Греко-Католицької Церкви – Софрона Дмитерка.

Народився він в селі Бичківці на Тернопільщині. При хрещенні отримав ім'я Степан. У 1932 р. вступив до монастиря Чину Святого Василія Великого. Навчався у Кристинополі, Лаврові, Оломоуці та Карловому університету в Чехії. Отримав священичі свячення 1942р. у Празі. Упродовж 1944-1954 рр. перебував під арештом за антирадянську діяльність. Після звільнення підпільно душпастирював у Коломиї, Долині, Яремчі та інших містах нашого Прикарпаття. 30 листопада 1968 р. прийняв єпископські свя ... Читати далі »

Як і впродовж декількох століть, міська ратуша залишається центром усіх культурно-масових, розважальних подій, а також популярним місцем зустрічей. Тут відбувалися важливі історичні події, на площі Ринок у всі часи було людно і гамірно. А що ж за стінами? У приміщенні ратуші впродовж майже 60-ти років розташовується Краєзнавчий музей. Проте, цілком імовірно, ця споруда матиме ще чимало інших суспільних призначень, і не обов’язково музейного характеру. З кожним роком вона отримує дедалі більше можливостей і стає стильною на вимогу часу.

Сучасна міська ратуша збудована 82 роки тому. Вона зведена у стилі конструктивізму у вигляді хреста, з перетину якого здіймається вежа, що завершується куполом у вигляді військового шолому. Загальна ... Читати далі »

У читальному залі Державного  архіву Івано-Франківської області яблуку ніде впасти! Відвідувачів не зупиняє навіть те, що архівна установа знаходиться далеко від центру міста, на вул. Гетьмана Сагайдачного, 42-а. Якщо раніше  архівними джерелами користувалися здебільшого науковці, то тепер серед відвідувачів немало звичайних громадян. Яку ж інформацію вони розшукують в архіві? Звернемося до статистики. За минулий рік у читальному залі ДАІФО користувачам видано 7794 одиниці зберігання. Працювало 246 дослідників, з них 25 іноземців з Польщі, Канади, Німеччини, Ізраїлю, США. Загалом архів у 2016 році відвідали 44 іноземці. 

Тематика наукових досліджень найрізноманітніша: історія УГКЦ у тоталітарний період 1945—1991 рр.; ... Читати далі »

Місто Станиславів я побачив уперше у 1869 році, коли воно по великому вогні відбудовувалось, головно заходами бурмістра д-ра Ігнатія Камінського, адвоката в Станиславові. Я там приїздив із Тисмениці здавати екзамени четвертої кляси, нормальної школи, а відтак прийняли мене до першої гімназійної кляси і там я був цілу гімназію. Станиславів був тоді невеликим містом, бо число його населення доходило до 13000 мешканців.  

Наверх не було тут виразних слідів українського життя, бо «руська рада» з 1848 р., з часів о. Григора Шашкевича, б. пароха в Угринові під Станиславовом, і о. Петра Шанковського, б. пароха в Станиславові, заснітилась і вже майже не було слідів із політичної діяльності станиславівських українців. Наша церква ... Читати далі »

Сучасні іванофранківці вже звикли до страйків водіїв маршруток, але навряд чи хтось пригадає, щоб страйкували … кінотеатри. Проте в історії нашого міста був і такий протест. 16 лютого 1928 р. власники кінотеатрів у Львові оголосили страйк, і до них приєдналися їхні колеги зі Станиславова. В ті часи власники кінотеатрів мусили сплачувати значні податки, тож вони звернулися до влади з проханням про їх зменшення.

Органи влади погодилися знизити податковий тягар аж на 80%, однак висунули певні умови. Власники кінотеатрів повинні були знизити ціни на квитки, завести квиткові книжки й надавати їх для контролю, щоб можна було перевірити, скільки саме квитків було продано. Зниження цін на квитки мало збільшити відвідуваність кінотеатрів, ... Читати далі »

Колекціонер та дослідник гуцульського строю Богдан Петричук живе у колоритному селі Бабині на Косівщині. Богдана знають далеко за межами Прикарпаття – він зібрав велику колекцію гуцульських старожитностей, охоче проводить екскурсії імпровізованим музеєм, дає майстер-класи.

На хату Петричука в Бабині вкаже кожен і впізнаєте ви її одразу. «Богдан живе в дідовій хаті, побачите ще з дороги», – каже жінка, яка при дорозі пасе козу.

... Читати далі »