Субота, 05.10.2024, 18:41:21

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Лютий 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
242526272829
 
Архів новин
Головна » 2020 » Лютий » 23 » 30 років тому івано-франківська катедра повернулась до УГКЦ
22:25:20
30 років тому івано-франківська катедра повернулась до УГКЦ

28 січня 1990 року після відправлення Служби Божої в Катедральному соборі Івано-Франківська тодішній голова облвиконкому урочисто вручив Владиці Павлу Василику документ, в якому було сказано, що від цього дня катедра переходить у власність УГКЦ.

Сьогодні місцевим жителям та гостям Івано-Франківська вже звично, що Архікатедральний і Митрополичий собор Воскресіння Христового, або як у народі просто кажуть «катедра», належить до Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ. В ньому щоденно служать Божественні Літургії, сюди щоденно просто помолитися заходять сотні людей, які вранці поспішають до своєї праці; тут вінчають молодят, хрестять наших дітей; тут проводжають в останню путь українських героїв; ним захоплюються тисячі туристів, які відвідують наше місто. Однак так було не завжди, інформують в Івано-Франківській Архієпархії, пише Фіртка.

Ще тридцять років тому ця святиня переживала далеко не найлегші часи. Після насильницької ліквідації УГКЦ на Львівському псевдособорі у березні 1946 р. храм перейшов у власність російської православної церкви. Впродовж 44 років у храмі все ж лунала молитва, на яку приходили вірні, позаяк більшість із нині наявних церков були закритими.

 

Єпископи п’ять місяців голодували у Москві

Від 1987 року на теренах Західної України розпочався рух за визнання та легалізацію УГКЦ. Спершу 4 серпня 1987 року 182 представники катакомбної УГКЦ (два єпископи – Павло Василик та Іван Маргітич, 20 священників і 174 миряни) підписали звернення до Папи Римського Івана-Павла ІІ, у якому проголошували, що частина духовенства та вірних виходять із підпілля, будуть відкрито відправляти Богослужіння, отож вимагають реабілітації Церкви та повернення храмів. До цього підключилися українські націоналістичні сили та навіть у жовтні 1987 року було створено Комітет захисту УГКЦ, який очолив нещодавно звільнений з ув’язнення політичний дисидент Іван Гель (1937-2011).

Все це стало підґрунтям для подій 1989 р., коли спершу у травні на Красній площі в Москві наші єпископи Павло Василик (1926-2004), Софрон Дмитерко (1917-2008), Филимон Курчаба (1911-1995) та священнослужителі розпочали голодування, яке тривало протягом п’яти місяців і завершилося перемогою. Біля готелю «Москва» служився Молебень у присутності понад 400 голодуючих. Опісля на празник Зіслання Святого Духа в Івано-Франківську відбулась перша публічна молитва нашої Церкви, яку очолив тоді ще отець, а в майбутньому єпископ УГКЦ Миколай Сімкайло.

В контексті цього ювілею ми згадували події всього 1989 року, який був роком вирішальної боротьби з тоталітарним режимом та увінчався здобуттям української державності й подарував свободу нашій Церкві. Та навіть коли вже офіційно УГКЦ отримала легалізацію, боротьба й надалі тривала. Адже з формальним наданням УГКЦ легального статусу більшість греко-католицьких храмів.

 

Богослужіння проводили під храмом

Після подій 1989 р. після зустрічі М. Горбачова та Папи Івана-Павла ІІ, в СРСР розпочалася реєстрація перших громад греко-католицької Церкви. Очевидці та свідки тих подій згадують, що не все було гладко, часто відбувалися справжні мітинги та боротьба за святині, які історично належали саме УГКЦ.

В Івано-Франківську, після легалізації УГКЦ в листопаді 1989 р., першою повернулась до свого коріння святиня великомученика Димитрія, що в мікрорайоні Пасічна. Зусиллями світлої пам’яті Владик Павла Василика, Софрона Дмитерка та активних священників, зокрема Миколи й Григорія Сімкайлів, Володимира Війтишина та інших, святиня та вся громада знову стала греко-католицькою, де лунала молитва українською мовою, а Божий люд ревно горнувся навколо своєї церкви.

У той же час Івано-Франківська катедра, яка історично була саме греко-католицькою, й надалі перебувала у власності російської церкви.

«Тоді була зібрана група ініціативних містян, які написали відповідне звернення в облвиконком з проханням повернути храм законним власникам», – пригадує очевидець тих подій нині отець-декан Михайло Сушко.

У той час богослужіння в храмі проводилися по святах та по неділях (але не завжди). Храм був осідком єпископа Макарія (Свистуна), який у ті роки керував Івано-Франківською та Коломийською єпархією РПЦ.

«Починаючи з кінця 1989 р. під Івано-Франківською катедрою регулярно здійснювали молитовні зібрання наш Владика Павло Василик разом зі священниками. Після кожної молитви хтось виголошував повчально-патріотичну проповідь. Народу була сила-силенна», – згадує о. Михайло.

Він також розповідає, що в той час почався рух за незалежність нашої держави і такі молитви сприяли цьому руху.

«Служили перед церквою, бо за розпорядженням їхніх настоятелів катедру вони закрили. Тоді вони вже не служили богослужінь», – каже отець.

Після звернення вірних до облвиконкому було прийняте рішення про передачу катедрального собору Воскресіння Христового у власність греко-католицької Церкви. 28 січня 1990 р. після Служби Божої в Катедральному соборі м. Івано-Франківська тодішній голова виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів Вадим Бойчук урочисто вручив Владиці Павлу Василику документ, в якому було сказано, що відтепер Катедра переходить у власність УГКЦ.

Першим настоятелем собору став о. Миколай Сімкайло, який опікувався ним аж до дня своєї єпископської хіротонії – 12 липня 2005 р. Відтоді і до сьогоднішнього дня в храмі щоденно відправляється Божественна Літургія, а сама парафія є зразковою не лише в місті, але й в цілій Івано-Франківській Архієпархії.

 

5 цікавих фактів про Архікатедральний собор

- Назва Архікатедрального собору є глибоко історичною, адже такою ж була назва головного храму міста Станіславова від початку його існування та збудованого ще в 1601 році в с. Заболоття на місці теперішньої синагоги. Про неї згадував мандрівник Ульріх фон Вердум, який відвідав Станіславів у 1672 році.

- З 20 вересня 1899 р. по 17 грудня 1900 р. настоятелем собору, як єпископ-ординарій Станіславської єпархії, був митрополит Андрей Шептицький.

- Храм було реставровано в 1835, 1885, 1995 та 2003 роках.

- Коли копали котлован для фундаменту костелу, то знайшли скарб — 14 000 злотих, з яких половина пішла на будівництво храму.

- 2011 року храм набуває статусу Митрополичого собору завдяки проголошенню Івано-Франківської Митрополії.


Переглядів: 266 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024