Четвер, 30.05.2024, 14:02:28

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Грудень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
 
Архів новин
Головна » 2020 » Грудень » 6 » 3D-модель та віртуальна реальність: у Львові взялися за сканування знаменитого Богородчанського іконостасу
11:49:02
3D-модель та віртуальна реальність: у Львові взялися за сканування знаменитого Богородчанського іконостасу

У Національному музеї ім. Андрея Шептицького вперше у музейній практиці України сканують іконостас. Йдеться про створення 3D-моделі знаменитого Богородчанського іконостасу кінця XVII – початку XVIII ст. роботи Йова Кондзелевича.

Після успішного створення проекту «Pinsel_AR» наступним об'єктом для громадської організації MyFutureHeritage стала творчість сакральної спадщини іконописця Йова Кондзелевича. Зокрема йдеться і про Богородчанський іконостас, який зберігається у Національному музеї у Львові, а також пам'ятки із Музею волинської ікони у Луцьку, інформує  zaxid.net.

Надвичайно кропітка робота зі сканування та фотографування іконостасу тривала понад два місяці.

Результатом стане віртуальна модель іконостасу, яка буде доступна на сайті і корисна для людей з інвалідністю. Видрукують і зменшену 3D-модель для незрячих відвідувачів музею.

Богородчанський іконостас – унікальна пам'ятка українського бароко. Її створив наприкінці XVII – початку XVIII ст. Йов Кондзелевич для Скиту Манявського. Далі його перенесли у Богородчани, що на Івано-Франківщині (саме звідтам походить його назва). У часи І Світової війни австрійці вивезли його до Відня, потім перевезли до Варшави. А вже звіти пам'ятку викупив і повернув в Україну митрополит Андрей Шептицький.

За словами Романа Гука, технічного директора проекту «YOV Kondzelevych» Богородчанський іконостас є дуже великим за розміром, його неможливо експонувати у зібраному вигляді, адже у музеї не існує таких площ. Тож саме 3D-сканування, віртуальна реальність дасть нам можливість його побачити так, як він існував у храмах.

Романа Зілінко, іконописець та завідувач відділу експозиційної роботи Національного музею додає, іконостас дуже великий за розміром, його неможливо експонувати у зібраному вигляді, адже у музеї не існує таких площ. Тож саме 3D-сканування, віртуальна реальність дасть нам можливість його побачити так, як він існував у храмах.

"Богородчанський іконостас є для нас дуже важливою пам’яткою. Музей великою мірою спеціалізується на українському сакральному мистецтві. І, звичайно, він перлиною колекції є Богородчанський іконостас, який має також свою історію досліджень, потрапляння до музею, реставрації тощо. Таке детальне сканування дозволить його побачити у зібраному стані у VR чи у надрукованій ЗD-моделі. Також така фіксація є дуже важливою для дослідження та для реставрації. Вона дозволить мати чудову документацію проекту. Тож ми вирішуємо і проблему інклюзії, доступності об’єкту, але не менш цінною є документація об’єкту", - каже Роман Злінко.

Також буде інстальована його зменшена 3D-копія для незрячих, які зможуть тактильно відчути, як цей іконостас виглядав. А ще цю реконструкцію можна буде відкрити на комп'ютері, покрутити, роздивитись з усіх боків. Також через те, що це гігантський об’єкт, багато сюжетів розташовані дуже високо. Тобто і зрячій людині неможливо роздивитись живопис, розташований вгорі.

Наразі ми кожну ікону на Богородчанському іконостасі та в Луцькому музеї відзняли на камеру з дуже хорошою роздільною здатністю. Їх можна вже побачити на сайті.

Там можна наближати зображення так сильно, що кожна луска фарби, кожен кракелюр буде видно. То дуже важливо і для слабозорих людей, і для маломобільних людей. Все зібрано на одному сайті.


Переглядів: 157 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024