Середа, 29.05.2024, 13:35:10

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Квітень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
 
Архів новин
Головна » 2021 » Квітень » 3 » Буркут: з історії «гуцульського боржомі»
20:54:48
Буркут: з історії «гуцульського боржомі»

Останні постійні мешканці повиселялися звідси у 2008 році, після паводку. Тепер село Буркут називають привидом. А майже 100 років тому тут вирувало життя.

До 1939 року Буркут був одним із провідних бальнеологічних курортів – спершу Австро-Угорщини, а потім Другої Речі Посполитої. Тут лікувалася Леся Українка, сюди приїжджав Іван Франко та інші відомі письменники, пише Репортер.

Основний розвиток курорту припав на 1930-ті. Тоді місцеві пансіонати приймали відпочивальників, ті пили місцеву цілющу воду, ходили розробленими маршрутами й дихали гірським повітрям. Тут були вілли, водолікувальні заклади, навіть завод з розливу мінеральної води.

Ось як описували Буркут у польській газеті Kuryer literaturno naykowy у 1926 році: «Він розташований на річці Черемош, у Косівському повіті, на рівні 1000 м. Оточений чудовими сосновими лісами. До війни в Буркуті був купелевий заклад, зруйнований війною і ще не відновлений. Найближча залізнична станція – Заболотів».

Справді, насамперед Буркут знаменитий своїм джерелом мінеральної води. Першими його використовували кутські купці. Вони ж спорудили у цій місцевості кілька будинків і приїжджали сюди влітку на відпочинок.

За інформацією польських газетярів, як оздоровниця Буркут почав розвиватися ще з ХVIII століття. Через 100 років імперія офіційно визнала його бальнеологічним курортом і виділила кошти на облаштування джерела.

У 1820-1830-х роках Буркут розбудовувався. У той час з’явилися 15 гостьових вілл, лазні з мінеральними ваннами, був облаштований лісопарк і альтанки.

Польський краєзнавець Генрік Гонсьоровський у статті для журналу Wierchy 1932 року писав: «У 1848 році шість знатних сімей отримали дозвіл на спорудження будівель на казначейській землі біля джерела. У кожному будинку була одна кімната та кухня. Раз на рік вони були зобов’язані сплачувати оренду».

У 1858 році директор департаменту казначейства спроєктував «колонізацію місцевих територій працівниками лісу», а також побудову молочної і птахоферми – для забезпечення колоністів і туристів.

Крім відпочинку, у Буркуті гості лікувалися від туберкульозу та зміцнювали імунітет. У 1859 році лікарі Бреннер і Деттвейл розробили для цього гігієнічно-дієтичну терапію.

Мисливський будинок з’явив­ся у Буркуті у 1861-1862 роках. Він мав чотири кімнати. Проживання було платним. За сезон, який тривав два місяці, гість мав заплатити 30 гульденів, що на той час було недешево. Того ж року розпочали роботи з забору джерела води та будівництва басейну, однак, не завершили. Купелевий заклад збудували лише в 1875-му. Через п’ять років спорудили будинок лісничого, а в 1884 встановили котли для підігріву води.

У 1884 році буркутський курорт складався з готелю на вісім апартаментів, їдальні та міні-заводу з розливу мінеральної води.

«Тисячі пляшок, наповнених тією водою, вивозять кожного літа до навколишніх міст», – писав польський краєзнавець Ян Григорович.

1889 року в Буркуті збудували ще й спа-павільйон. Він мав вісім кімнат та їдальню. Тоді ж спорудили й гостьовий будинок, яким керувала дружина місцевого лісничого, а у 1897 році – стайню та алеї для боулінгу.

Під час Першої світової Буркут припинив своє функціонування як бальнеологічний курорт. Австрійська влада створила там військовий госпіталь і реабілітаційний центр. За рік до закінчення війни у Буркуті ще облаштували цвинтар для загиблих вояків.

За часів Другої Речі Посполитої ціна в перший сезон у закладах розміщення для туристів становила 4-7 злотих (тоді робітники-чоловіки заробляли в середньому 120 злотих на рік), другий – 5-12, а у третій – 3-7 злотих. Ціни одномісних кімнат без обслуговування у пансіонатах і готелях другої категорії, для прикладу, в 1937 році були такими: в перший сезон – 3 злотих, у другий – 4 злотих, а у третій – 2,50 злотих з людини.

Кімнати з двоспальним ліжком без обслуговування коштували: перший сезон – 5 злотих, другий – 7 злотих, третій – 4 злотих.

Особливо популярними за часів Другої Речі Посполитої були курси для покоївок, де їх вчили готельної справи. Наприкінці навчання покоївок атестували з приготування їжі, сервірування столу та подання страв, прання, шиття, домогосподарства, економічної теорії, перевірки харчових продуктів, гігієни, бухгалтерського обліку, кореспонденції та географії.

А далі прийшли совіти…

Євген Пазинич у «Прикарпатській правді» у 1959 році писав так: «Джерелом у Буркуті користувалися лісоруби. Дві-три склянки холодної, приємного смаку води, завжди вабили їх сюди. Вони ж і назвали воду Буркут. З часом слава про неї пішла за межі району. Люди, які пили її, твердили, що «Буркут» збуджує апетит і в загальному добре впливає на організм. У радянський час Жаб’ївський райхарчкомбінат заснував біля джерела цех розливу. За добу можливо було розлити близько п’яти тисяч пляшок води».

Джерело ще живе.

 Назарій Федорчук


Переглядів: 173 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024