Бурштинський історико-етнографічний музей Опілля «Берегиня» офіційно існує майже 12 років. Але ще далеко до свого статусу, а точніше з 1987 року, було розпочато збирання давніх, рідкісних речей, які згодом стали великою цінною колекцією. Всі ці роки музей розміщується в корпусі Бурштинського енергоколеджу і, на жаль, досі не має власного. Ініціатором його створення була вчитель української філології енергоколеджу Тамара Гусар, яка зараз є директором цього музею. В його експозиції знаходяться археологічні матеріали, історичні, речі, які розповідають про культуру і побут українця з Опілля, багато предметів з дерева, кераміки.Тут зібрано чималу кількість вишитих речей – рушники, серветки, вишиванки. Експозиції обширні, в них насправді унікальні і цінні речі. Та попри всю свою самобутність, оригінальність і неповторність музей не має де розмістити належно усі свої збереження. На сьогодні він становить собою один невеликий зал, в якому нема де розминутись і кільком відвідувачам. Ця проблема музею «Берегиня» обговорювалась уже не раз і не один рік, проте безрезультатно. Ще кілька років назад була надія на приміщення колишньої колгоспної контори, яку викупила громада. Цю думку підтримав колишній голова міста Ярослав Громко. Був розроблений проект експозицій музею, що містить два фойє і 4 експозиційні зали. Та з приходом до влади нового мера Петра Курляка справа призупинилася. – Я вважаю, – говорить директор музею «БЕРЕГИНЯ» Тамара Гусар, – що цей музей мав би бути гордістю і не лише для Бурштина, і не лише для нашого опільського краю. Коли я чую, як десь відкривають музей, я просто не можу слухати. А чому ж це не у нас? Нещодавно тут побувала делегація з Польщі, з нею – президент польсько-українських культурних зв’язків зі своїм заступником. – Вони були приємно вражені нашою колекцією. Також добрі слова сказали про нас і представники з Міністерства культури України. Все це приємно чути, але ми й надалі перебуваємо у невизначеному становищі. У минулому році Тамара Григорівна підготувала книжку про історико-етнографічний музей «Берегиня» під назвою «Від витоків до сьогодення». Вона сподівається на позитивні зрушення у справі, яку започаткувала більше двох десятків років тому, у те, що музей матиме нові стіни. Її гаслом є слова Ліни Костенко: «Не покидай такої мислі, що Бог покаже нам неласку. Життя людського строки стислі – немає місця на поразку». Питання щодо приміщення музею нещодавно порушувалося на одному із засідань з питань моралі в Івано- Франківській ОДА керівником науково-просвітницького товариства «Світовид» Олегом Полівчаком. Він попросив представників управління обласної культури посприяти у вирішенні даного питання, так як порозумітися з міським головою неможливо. Зрештою, міський голова Бурштина замість уникати відповідей на запитання, які цікавлять мешканців м. Бурштина, навпаки мав би ініціювати прес-конференцію і розставити крапки у проблемній справі, яка не те що шумить, а кричить від невизначеності. Любов Галько |
