За «совітів» нинішня вулиця Кисілевської називалась Восьмого березня. У 1950-х роках там мешкав зовні нічим не примітний дідуган, але місцеві знали його як чаклуна. Ніби за невелику винагороду він міг навести вроки чи вилікувати майже від усіх хвороб. За легендою, були тоді на тій вулиці два родинних клани, які ворогували між собою нічим не гірше від шекспірівських Монтеккі та Капулетті. І ось до діда звернулась одна зі сторін (наприклад, Монтеккі), аби той когось там врік у конкурентів. Чаклун погодився, а незабаром померла мама глави роду Капулетті. Може, «мольфар» перестарався, а може, то був випадковий збіг обставин – цього ми вже ніколи не довідаємось. Але розплата наступила миттєво. Того ж вечора до хати старого увірвався невтішний син померлої та зарубав діда сокирою. Старожили й досі пам’ятають той вечір. Кажуть, тоді, ні з того ні з сього, почали вибухати лампи у ліхтарях по всій вулиці. Мовляв, після смерті чаклуна стався такий викид містичної енергії, що техніка не витримала. Добре, що тоді не було багато побутової техніки… ІВАН БОНДАРЕВ, "Репортер" |
