Діяльність МҐБ і МВД по знищенню підпілля на Західній Україні містила різноманітні заходи, проте, одним з найефективніших наприкінці 1940-х початку 1950-х років стала діяльність аґентурно-бойових груп (АБГ). Оскільки підпілля ОУН очолювали люди, які тривалий час і під різними окупантами проводили боротьбу, то вони володіли великим досвідом конспірації, швидко орієнтувалися в ситуації, їхню увагу не оминали найменші підозри. Це дозволяло провідному активу зберігати та швидко відновлювати цілісність підпільної структури, перебудовувати свою роботу в залежності від зовнішніх обставин. Оберігати підпілля від агентури МҐБ, фільтрувати від малоідейного та нестійкого елементу, покликана служба безпеки (СБ). Високий рівень її роботи неодноразово зазначали у своїх звітах емґебисти. Працівники МҐБ стверджували, що АБГ успішно діють тільки тоді, коли підбираються з місцевих жителів, чи колишніх підпільників (особливо керівного складу), прекрасно знають місцеві умови життя та звичаї, правила поведінки в середовищі підпілля, які знають практику та методи роботи СБ, і одночасно не є запідозрені в співпраці з різними органами радянської влади. АБГ створюються із сміливих та рішучих агентів в кількості 5-7 чоловік, які очолюють офіцери МҐБ, і використовуються по конкретних аґентурних справах. Ці групи в основному діють під маркою СБ, або зв’язкових вищого керівництва. У квітні 1949 року відбулась реорганізація АБГ, ліквідовано такі групи при міських та районних МҐБ і залишились тільки при УМҐБ з чіткою метою виявляти і ліквідовувати керівників підпілля від районного рівня до крайового. До реорганізації в західних областях УРСР налічувалась 191 група чисельністю 733 особи, то після реорганізації залишилось 25 груп чисельністю 150 осіб. В цьому контексті по Станіславській (Івано-Франківській) області до реорганізації було 27 груп чисельністю 113 осіб, а залишилось 4 групи чисельністю 22 особи. Щоб не допускати мародерства зі сторони аґентів-бойовиків по відношенню до цивільного населення, останні були поставлені на повне матеріальне забезпечення. Фільтрування роботи АБГ органами МҐБ продовжувалось і надалі. Зокрема, при відділах 2-Н УМҐБ в Західній Україні станом на кінець лютого 1950 року залишилось 19 АБГ, в склад яких входило 130 агентів-бойовиків. З них в Станіславській області діяло 3 групи загальною чисельністю 20 осіб. Зокрема: АБГ «За радянську Україну» в складі 6 чоловік, яка використовувалась при розробці Калуського окружного проводу. Старший групи – аґент по кличці «Каштанов» і 5 бойовиків відповідно по кличках «Смішний», «Василь», «Сєдов», «Михайло», «Орлик». Оперативний керівник групи лейтенант Шиманко. АБГ «Відважні» в складі 7 чоловік, яка використовувалась при розробці крайового проводу «Захід-Карпати». Старший групи – агент по кличці «Сергій» і 6 бойовиків відповідно по кличках «Арсен», «Тарас», «Новик», «Прут», «Клим», «Наталка». Оперативний керівник групи лейтенант Рєзник. АБГ «Верховинці» в складі 7 чоловік, яка використовувалась при розробці Станіславського окружного і надрайонного проводів. Старший групи агент по кличці «Олесь» і 6 бойовиків відповідно по кличках «Петро», «Свій», «Острий», «Граб», «Крук», «Горний» (Можливо, що кличка останнього «Гірський»). Оперативний керівник групи лейтенант Нєстєріхін. Окрім перелічених груп в граничних смугах діяли групи з інших областей, зокрема, в розробці Жидачівського надрайонного проводу ОУН, який входив до Калуської округи, задіяна АБГ «Мисливці» Дрогобицької області. В її склад входить 9 чоловік. Старший групи – агент по кличці «Чорний» і 8 бойовиків відповідно по кличках «Орел», «Грім», «Богдан», «Дунай», «Сміливий», «Карпатський», «Орлик», «Бистра». Оперативний керівник групи капітан Славгородський. В розробці Городенківського надрайонного проводу ОУН, який входив до Коломийської округи, задіяна АБГ «Буковинці» Чернівецької області. В її склад входило 7 чоловік. Старший групи – агент по кличці «Сокіл» і 6 бойовиків відповідно по кличках «25», «Вогонь», «Сам-свій», «Вільний», «Сміливий», «Веселий». Оперативний керівник групи капітан Урічьов. Хоча в зимові місяці агенти переважно не виходили на акції, а були по домівках і використовувались як агентурно-інформативна мережа, грошові виплати отримували все ж як агенти-бойовики. Згідно звіту за період з квітня по грудень 1949 року на території Станіславської області АБГ здійснили: вбивство 29 підпільників (в основному керівного складу), захоплено живими – 21 особу, знищено 13 бункерів, захоплено 60 одиниць вогнепальної зброї, виявлено 1530 членів ОУН та 1313 активних помічників підпілля. Нижче наведемо відомі акції на Станіславщині по ліквідації підпілля 1949-1950 років. УМҐБ Станіславської області на основі свідчень арештованого члена крайового «проводу» ОУН «Дзінчука» - Івана Белейовича з с. Микуличин (арештований з кур’єрською групою у Чехії) був розроблений план операції по захопленню керівника пропаганди Надвірнянського надрайонного проводу ОУН «Променя» (Дмитра Черевка) і заступника провідника Солотвинського районного проводу ОУН «Вернигори». Діючи в відповідності з цим планом АБГ за участю «Дзвінчука», через місцеву жительку Марусину викликали на зв'язок «Вернигору». Останній не підозрюючи, що «Дзвінчук» затриманий органами МҐБ, разом з охоронцем «Соловей» з’явився на зустріч, обидва вони були роззброєні і захоплені агентами-бойовиками. «Вернигора» погодився на співпрацю і з його допомогою спочатку затримали «Променя» разом з охоронцем «Буком», а потім знищили в повному складі колектив типографії надрайонної реферантури пропаганди: коректора «Журбу», машиністку «Марусю» (захоплена живою) і охоронців «Кармелюка» і «Ліщину», та вилучили два друкарських станка, біля 50 кг типографського шрифту, велику кількість оунівської літератури і листівок. З серпня по жовтень 1949 року управлінням МҐБ Чернівецької області проведено ряд агентурних комбінацій по вкоріненню в оунівське підпілля агента «Осторожного» через відомі йому зв’язки серед учасників підпілля в Городенківському районі, Станіславської області. Агент «Осторожний» в минулому член особистої охорони референта СБ Запрутсього надрайонного проводу ОУН, а згодом референта СБ Буковинського окружного «проводу» ОУН, знав одну із зв’язкових квартир останнього на території Городенківського району. 4 серпня 1949 року згідно розробленого плану «Осторожний» з агентами-бойовиками «Сам-свій» і «Веселий» відвідав квартиру з проханням про допомогу у відновленні ніби-то втраченого ним зв’язку з Буковинським окружним «проводом» ОУН, зокрема з відомим йому керівником цього проводу «Макаром». На цьому зв’язку «Осторожному» вдалося встановити «діловий» зв'язок з керівником Городенківського надрайоного «проводу» ОУН «Сталевим» і учасниками Городенківського районного «проводу» ОУН. В результаті низки зустрічей агентів «Осторожного», «Сам-свой» і «Веселого» і вказаними провідниками підпілля було виявлено біля 10 зв’язкових квартир оунівського підпілля. На одній із зустрічей керівник Городенківського надрайонного «проводу» ОУН «Сталевий» для посилення підпілля на Буковині «Осторожному» передав боївкаря «Богдана» і дав для розповсюдження серед населення 1500 націоналістичних листівок. «Богдан» в маршруті агентами «Осторожний» і «Сам-свой» був обеззброєний і переданий УМҐБ. На зустрічі в жовтні 1949 року агентів «Осторожного», «Сам-свой», «Веселого» з керівниками оунівського підпілля в Городенківськім районі було встановлено, що «Сталевий» пішов зимувати в Карпати, інші також у зв’язку з переходом на зимівлю, мали намір перервати зв'язок. Почувши про це агенти-бойовики знищили підпільників, які прийшли на зв’язок. В результаті відкритого агентами «Осторожним», «Сам-свой» і «Веселим» вогню з автоматів убиті: референт Городенківського надрайонного проводу ОУН «Мирон», референт СБ Городенківського районного проводу ОУН - «Богун», кущовий провідник «Грізний» та його заступник «Хмара», господар квартири і розвідник ОУН Бучевський М. Г. Такою ж провокативною роботою, під час якої виманювали на зв’язок підпільників та молодь заангажовану до роботи підпілля, займались в цей час «Гонтаренко» в Галицькому районі, «Віктор» на Станіславщині та в околицях Чорного лісу. Останні діяли в складі провокативних груп. Наступним великим успіхом органів МҐБ стало арештування та вербування для співпраці окружного референта пропаганди Станіславського окружного проводу ОУН «Байденка» (Михайло Козака з Ганусівки) у лютому 1951 року з іменем якого пов’язана «чорна зрада», що призвела до знищення підпілля в Станіславській окрузі та частково на Калущині, а також вербування окружного референта СБ Коломийської округи «Кірова», «Клима» (Романа Тучака), який знищив підпілля Буковини та Коломийщини в цілому. Підготували: завідувач ІММ СБ Степан Лесів, пров. науковець ІММ СБ Галина Лесів | 
