Карпатські гори в минулому були чи не первинним осердям тієї цивілізації з історії людства, котру заведено вважати шумерською, і для цього є достатньо доказів серед наскальних написів у місцевих камінних святилищах доісторичної доби. Таку сенсаційну заяву зробив знаний російський сходознавець Анатолій Кифішин під час презентації в Івано-Франківську нового видання своєї монографії про Кам’яну Могилу на Запоріжжі як про найдавнішу писемну пам’ятку світу — цю фундаментальну працю щойно перевидали коштом членів науково-просвітницького товариства «Просвіта—Світовид». Втім, як «Галичина» писала, науковець уже оприлюднював свої попередні висновки з розшифрування загадкових написів на скелях та каменях на Косівщині, про які свого часу писав дослідник українських, у тому числі й галицьких, старожитностей Степан Пушик і які не так давно підтвердили науковці, зокрема професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Микола Кугутяк. Тепер же і А. Кифішин вважає ці й інші карпатські написи значно давнішими, ніж зображені на стінах у гротах і печерах Кам’яної Могили. Зокрема науковець запевнив, скажімо, що текст на так званому камені «Колибачі», знайденому в одному з присілків Космача, було викарбувано, судячи з його змісту, ще 32 тисячі років тому. За його словами, саме з детального вивчення «Колибача» з його письмом він і розпочне вивчення карпатських раритетів у контексті подальшого розвитку світової шумерології. і то неспроста й недарма. Адже, підкреслив А. Кифішин, прочитав він на вікодавніх артефактах Карпат навіть автограф самого Гільгамеша — персонажа одного з найдавніших шумерських епосів. «Такої пам’ятки й на землях колишнього Шумеру ніхто ніколи не знаходив, — схвильовано зазначив учений. — Немає сумніву, що світоглядний первень тієї цивілізації — у ваших горах». До речі, на зустрічі з представниками громадськості не лише Прикарпаття, а й з поблизьких областей гість із Москви високо відізвався і про ще одну сенсацію від історика М. Кугутяка — щойно віднайдені ним священні тексти Манявського скиту. «Ці святині свідчать про цілу епоху з вашої історії, правда, ще мало вивчену, — про добу найбільшого розквіту самобутнього галицького християнства з його столицею в Маняві», — сказав він... Власне, це вже втретє за останні 10 місяців А. Кифішин завітав до Івано-Франківська під патронатом «Світовиду». Першого разу — влітку 2012-го — він, як і йшлося на сторінках нашої газети, ознайомився з відкриттями науковців ПНУ. А коли восени перебував удруге, то встиг не лише продовжити ті студії, а й підлікуватися. За сприяння місцевих просвітянських активістів, зокрема керівника товариства Олега Полівчака, в обласній клінічній лікарні Анатолієві Григоровичу з допомогою столичних фахівців зробили складну офтальмологічну операцію, до якої свого часу побоялися було вдатися навіть у знаменитій московській клініці Філатова. Завдяки цьому вченому не лише повернули такий потрібний зір, а й мовби подарували йому друге дихання. Тепер же А. Кифішин працюватиме періодично і в Івано-Франківську. Як повідомив присутніх на презентації О. Полівчак, учений читатиме лекції студентам ПНУ. Вирішено питання його проживання в місті. А вчора в університеті відбулася й урочиста посвята московського вченого та водночас, за влучним висловом С. Пушика, «великого українця» в почесні професори Прикарпатського національного. Між іншим, після першого видруку завдяки підтримці українських меценатів знаменитої монографії Анатолія Кифішина «Древнее святилище Каменная Могила. Опыт дешифровки протошумерского архива XII—III тысячелетий до н. э.» (а ця книжка, нагадаємо, побачила світ у Києві 2001 р.) в Росії визнали заслуги вченого присвоєнням йому звання академіка. і так склалося, що після його відвідин Івано-Франківщини та зроблених ним заяв про рекордну давність тутешніх карпатських написів В. Кифішина нагородили в Москві в грудні 2012-го орденом Святого апостола Андрія Первозванного — однією з найвищих відзнак РФ. Василь МОРОЗ |
