Покутська селянська садиба і житло складалися під впливом соціально-економічних, історичних , географічних та сімейно-побутових факторів. Покутські села будувалися здебільшого в низовинах. У них переважала нерегулярна система планування . До кінця XVII ст. будівлі ставились із нетривких матеріалів . Крім дерев'яних стовпів для опори широко вживалися хмиз, глина, солома. Формування основного типу покутського житла припадає на кінець XVII - поч . XIX ст.

Житла будувалися з конструкцією стін стовповою у заміт з півколод і прокладкою з глино - солом'яної суміші та обмазкою стін з обох боків. В деяких житлах господарських будівель використовували горизонтальні стовпчики ( колики ), між якими ставились глино - солом' яні вальки і зверху обмазувались. Замість фундаменту використовувались каміння, які підложувались під кожний стовп.

Дах у всіх будівлях переважав чотирисхилий, покритий соломою. На Покутті переважало рівне пошиття схилів солом'яного даху, гузиром вниз. На рогах даху утворювались уступи ( сходинки ). Для покутської садиби характерний відкритий тип двору.

З усього сказаного можна зробити висновок, що покутське житлове будівництво відзначається різноманітністю типів, глибокою продуманістю, вдалими деталями, економічністю площі .

Т. Воробчак,

молодший науковий співробітник відділу «Музей етнографії»