Іван Франко відвідував Станиславів (нині — Івано-Франківськ) у період з 1880 по 1912 роки. Тут читав свої тексти, мав зустрічі з коханою, проводив таємні збори, гостював у друзів. До 165 річниці від дня народження письменника, кореспонденти Суспільного Карпати дізнавалися, у яких будівлях міста перебував Франко і з якою метою туди навідувався.

"Тричі являлася йому любов". Із другою — Юзефою Дзвонковською — Іван Франко познайомився у Станиславові. А вулицею Незалежності (тоді Сапіжинською — ред.) проводив кохану додому.

"Найперше Іван Франко звернувся листом до її матері і так запропонував свою руку і серце. Але вона відмовила, бо вони (сім'я — ред.) належали до польської шляхти. А Франко, як ми знаємо, — син коваля. І це було найпершою причиною, чому знайомство і кохання Франка до Юзефи Дзвонковської не увінчалися успіхом", — розповіла краєзнавиця Ганна Паркулаб.

Однак стосунки з Юзефою — не єдине, що поєднує Франка з містом. У 1880 році у місцевій ратуші він відбував одноразове ув'язнення.

Це — перше відоме "франкове місце" у Станиславові.

Згодом, у 1884 році, поет навідувався сюди на запрошення письменниці Наталії Кобринської, аби виступити на засіданні "Товариства руських жінок".

А у настарішій в Україні лазні на Низовій, 5, яка досі працює, у 1892 році Іван Франко разом із Михайлом Павликом провели таємне віче Русько-Української радикальної партії.

Свою поему "Мойсей" каменяр читав у будівлі товариства "Руська бесіда" на Січових Стрільців, 24.

У колишньому міщанському казино на Галицькій Франко виголошував доповідь про баладу Тараса Шевченка "Тополя".

Бував Іван Франко і на святкуваннях Шевченківських днів у 1889-1890 роках у будинку на вулиці Незалежності, 5.

Всього краєзнавці налічують щонайменше 20 будівель, де у різні роки, в період із 1880 по 1913 роки, перебував Іван Франко.