У 2018 році Україні повернули факсимільну копію унікальної пам'ятки давньоруської писемності Галицького Євангелія.
Ця цінна церковна книга була написана на пергаменті 1144 року у княжому Галичі і зберігалася у знаменитому Успенському соборі, зведеному у часи галицького князя Ярослава Осмомисла. Відомо, що 228 сторінок Євангелія були написані ще за життя його батька Володимира Володаревича у другій половині 1144 року, а решта 32 сторінки – значно пізніше – у XIV cт.
Воно містить писання чотирьох євангелістів, тобто належить до групи тетраєвангелій у відповідній послідовності розповідей про життя Ісуса Христа від Матвія, Марка, Луки та Іоана. Крім того, до цієї пам'ятки входять Синанкар, Місяцеслов, Євангелія, короткі розповіді про життя євангелістів, а також показник гласів літературних на весь рік.
Зараз Галицьке Євангеліє зберігається у Державному історичному музеї міста Москви у фонді слов'янських рукописів.
Цього року виповнюється 875 років з часу написання цієї видатної пам'ятки давньої української літератури.
17 липня 2019 року в читальному залі пройшла година духовності під назвою «Галицьке Євангеліє – дороговказ до вічного життя».
З вступним словом до присутніх звернулися бібліотекар Богдана Кривоніс. А завідувач історичного відділу Національного заповідника «Давній Галич» Марія Костик розповіла про роль Галицького Євангелія в житті наших предків, особливо наголосила на тому, що наявність такого рукопису в Західноукраїнських землях вказує на тисячолітній зв᾿язок між християнством і нашою національною культурою. | 
