Четвер, 23.05.2024, 09:10:26

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Листопад 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
 
Архів новин
Головна » 2014 » Листопад » 10 » Гіпоцентрія Галича
18:25:27
Гіпоцентрія Галича

Два дні наприкінці жовтня увага науковців західного регіону країни була прикута до історії одного із найдавніших його центрів — міста Галича. I це невипадково. Адже Галич впродовж багатьох віків, а якщо бути точним, то і кількох тисячоліть, витворив навколо себе унікальну територію (етнічно-племінну, державно-політичну, культурно-релігійну), розгадка історичного минулого якої з кожним роком приносить усе нові відкриття. 
Це можемо відверто констатувати, послухавши виступи провідних українських та зарубіжних дослідників, котрі з’їхалися до Галича на міжнародну наукову конференцію «Галич і Галицька земля». Їх радо зустріли керівництво та працівники Національного заповідника «Давній Галич», якому 4 листопада минуло 20 років. 
Зазначимо, що така конференція є для Галича традиційною, хоча тема у попередні роки мала доповнення: «у державотворчих процесах України». Чи його відкинули свідомо, чи це чиєсь упущення, нам встановити не вдалося, однак це і добре. Тема «Галич і Галицька земля» звучить якось вільніше, бо наш регіон тривалий час мав свою орбіту руху і до Києва з Україною він був тільки дотичним. Саме через це теми виступів навіть тих науковців, які живуть не у Львові чи івано-Франківську, а скажімо, в Києві чи Кам’янці-Подільському, ррунтувались переважно на галицькій проблематиці, яку в наукових працях ще недостатньо висвітлено.
Заслуговують на увагу доповіді на пленарному засіданні Леонтія Войтовича про останній злет Галицького князівства, Олександра Головка — про обставини здобуття влади у нашому місті князем Мстиславом Удатним, Юрія Лукомського — про дослідження літописної церкви Пресвятої Богородиці в Холмі, Олександра Ситника — про палеолітичні стоянки в Галичі. Зокрема, у виступі останнього досить детально було висвітлено питання виникнення та функціонування стоянки давніх людей на високому пагорбі над Дністром, звідки у давнину досить добре було видно рух мамонтів долиною ріки. Саме тут, на думку науковця, 
25 тисяч років тому існував спеціалізований табір мисливців на тих зниклих тварин. Це і є наш гіпоцентр, від якого почався відлік нашої історії.
Цікаві думки і тези пролунали у виступі Михайла Філіпчука, який скрупульозно займається вивченням Плісненського городища. Склалося враження, що там уже немає місця, яке б не було досліджене археологами. Якщо б схожа ситуація була в Галичі, то, на наше переконання, про давнє місто ми б знали набагато більше. Нам чомусь на одній із карт впали у вічі давні назви: Плісненсько, Стільсько, Незвисько. Чомусь до цього ряду захотілося дописати Галисько як найдавніше ймення цього поселення. і в цьому, напевно, щось є. Адже Галич (це вже хорватський варіант назви) як місто займав дуже велику площу. і що цікаво: він представляв собою не бургівську модель (дитинець — посад — окольний город), а якусь зовсім іншу. Це свого роду була полісна модель, що стала витвором зсередини, тобто з общини. Зауважимо, що в центрі таких общинних процесів якраз і стояв Галич, і саме звідси ішов імпульс розселення слов’ян на великі території.
 Загалом автор пропонує виокремити слов’янський шар від давньоруського (себто варязького). І це логічно, бо, як відомо, Галич до захоплення Руссю був центром Білої Хорватії (це вже ніхто не ставить під сумнів) і відігравав у регіоні провідну роль. Саме цей період нашої історії потрібно досліджувати більш детально.
Фактично на цій конференції було озвучено ще одну оригінальну версію походження назви міста Галича. і хоча промовець на цьому конкретно не наголошував, ми спробували, за його словами, зв’язати окремі ланки дотеперішніх здогадів. Річ у тому, що, як повідомив згаданий М. Філіпчук, на Крилоській горі, можливо, й під фундаментом собору, міг бути головний культовий центр, місце давніх жертвоприношень. Таким місцям люди поклонялись із давніх-давен і дуже довго. Однак кому приносили жертви наші предки? В українському фольклорі (в нашому випадку — в казках, які зберегли міфологічні елементи) є розповіді про крилатих зміїв-драконів. У Галичі він теж відомий — це Гала або Галиця. До речі, в римській легенді теж розповідається про жахливого дракона, який жив там, де тепер стоїть Капітолій, і раз на місяць для нього здійснювали ритуальні жертвоприношення. Цікава, чи не так, доля вічних міст?
Аргументованим і конкретним був виступ молодого київського дослідника В’ячеслава Корнієнка про розшифрування окремих графіті храму 
Св. Пантелеймона. У серпні нинішнього року він провів детальне обстеження стін архітектурних пам’яток заповідника, охоплюючи Успенську церкву і каплицю Василія Великого в Крилосі. Про окремі написи, які йому вже вдалося розшифрувати, він зробив презентаційне повідомлення, а всі інші пообіцяв розмістити в книжці, яка стане певним підсумком його копіткої праці.
Загалом таких цікавих виступів на конференції було чимало. Відрадно зазначити, що в ній активну участь взяли і працівники заповідника, які з кожним роком дедалі більше підтверджують свій дослідницький та науковий потенціал. Вони мають на кого рівнятися. Як це вже є традиційно для Галича, збірник матеріалів конференції вийшов до її початку. З ним може ознайомитися кожен, хто захоплюється історичним минулим Галича та Галичини.

Іван ДРАБЧУК. Співробітник Національного заповідника «Давній Галич»


Переглядів: 608 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024