Ця будівля була зведена в кінці ХІХ століття як пошта, про це свідчить листівка зі світлиною фотографа Ю. Дуткевича.

Із газети «Tygodnik Pokucki Zjednoczenie» від 25 грудня 1928 року дізнаємося, що в цій будівлі знаходилося бюро з працевлаштування, керівником якої була Олена Гольфельд. Звідси можна дізнатися, що це бюро «надає всю інформацію людям, які шукають сільськогосподарські чи лісогосподарські роботи, кухарів, камердинерів, покоївок, слуг, працівників ферм тощо».

Жив у цій будівлі Зигмунд Тайхер, про що писав Василь Нагірний: «До 1939 р. у цьому перебудованому будинку, з терасою другого поверху, замешкував гебрайський лікар Тайхер». Також це підтверджує список коломийських лікарів 1938 року. Варто акцентувати увагу на цю особистість, яка зіграла важливу роль у політичному та суспільному житті міста.
Зигмунд Тайхер, за даними списку коломийських лікарів 1938 року, народився 1884 року та отримав диплом лікаря в 1910 році. Мав науковий ступінь доктора медичних наук. Був директором лікарні на вул. Майора Гнідого, 74 (тепер  – Р. Шухевича, колишня поліклініка), про що свідчать багаточисленні довідники та списки коломийських лікарів 1930-х років.
Мав і приватний кабінет – приймав пацієнтів у 1920-х роках на вул. Ягайлонській, 24 (тепер – Січових Стрільців), згодом – на вул. Міцкевича, 4. Робочий номер телефону – 1-16. Із газети «Tygodnik Pokucki Zjednoczenie» від 8 червня 1930 року дізнаємося, що він був обраний до міської ради Каси ощадності в Коломиї, де в числі інших керівників складав звіт балансу. У грудні 1933 року був кандидатом у депутати міської ради («Tygodnik Pokucki Zjednoczenie» від 3 грудня 1933 р). Через 2 тижні був обраний депутатом. Ці дані підтверджуються в довідниках 1935 – 1936 років. У травні 1933 року став одним із членів Акційного комітету, який фінансував протести проти антисемітської діяльності нацистської влади в Німеччині (газета польською «Наш Голос» від 12 травня 1933 р). У березні 1934 року Зигмунд Тайхер став радником міського голови з питань функціонування підприємств та фабрик («Tygodnik Pokucki Zjednoczenieвід 17 березня 1934 р). У травні того ж року став членом Товариства власників нерухомості в Коломиї на чолі з Максиміліаном Геллером (газета «Tygodnik Pokucki Zjednoczenie» від 13 травня 1934 р). У червні 1936 року Тайхер – голова громадського комітету з побудови будівель для наукової спільноти єврейських народних та середніх навчальних закладів.

Був активним меценатом. Із газети «Tygodnik Pokucki Zjednoczenie» за 22 квітня 1934 року дізнаємося, що лікар Тайхер пожертвував свої кошти на діяльність Фонду морської оборони.
Перед тим, як радянські війська захопили Коломию у вересні 1939-го року, Зигмунд Тайхер емігрував до Румунії, згодом, імовірно, до Великої Британії. Це підтвердив Василь Нагірний: «…перед першим більшовицьким приходом подався спочатку до Румунії, а опісля, здається, аж до Туманного Альбіону».

Від повоєнних років цей будинок є житловим.
 

Ілля Криворучко