Четвер, 30.05.2024, 08:05:42

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2019 » Липень » 29 » Як галицький нотаріус Лев Гузар з колегами мандрував Італією
15:14:12
Як галицький нотаріус Лев Гузар з колегами мандрував Італією
В сучасному житті, коли більшість громадян є власниками біометричних паспортів і в державі є статус безвізового режиму, подорожами європейськими країнами нікого не здивуєш. Важливо мати кошти і час для мандрівки.
Подібно було і більше сотні років тому, коли Галичина територіально входила до складу Австро – Угорської монархії. Бідніше населення їздило на заробітки або емігрувало до США чи Канади; натомість, заможніші представники інтелігенції не тільки їздили відпочивати, а й вивчали історію та пам’ятки культурної спадщини, як самої монархії, так і держав - сусідів.
Галичанами, які одними з перших відвідали Рим і побували на аудієнції у Папи Римського були родичі предстоятеля УГКЦ, кардинала Любомира Гузара - дідусь Лев Гузар (1858 – 1923) та бабуся Вільгельміна Гузар (1871 – 1974).
Нижче подаємо опис їхньої подорожі – можливо, це буде цікаво жителям міста та тим нашим краянам, яких доля закинула на Апенінський півострів.
 
Одна з наукових поїздок до Італії відбулась у березні 1910 р. Участь у поїздці взяли директор української гімназії у Станиславові М. Сабат (провідник), вчителі цієї ж гімназії - д-р Адр. Копистянський і Ю.Колянковський, два вчителі польської гімназії, нотар Лев Гузар з Галича з дружиною, один лікар, один директор банку з дружиною і учень п’ятого класу гімназії Т.Мацьків.
Їхали з Станиславова через Ворохту, Ясінь, Будапешт і Загреб до Фіуме (Рієка) над Адріатичним морем. У Фіуме затрималися один день, щоб оглянути місто і прегарні надбережні купелеві місцевості, як Аббація та інші. З Фіуме переплили кораблем Адріятичне море до Анкони в Італії. Плавба кораблем тривала цілу ніч. Був сильний вітер і морські хвилі так сильно кидали кораблем, що майже всі пасажири хворіли на морську недугу.
З Анкони поїхали залізницею до Риму. У вічному місті були більше тижня. В час перебування у Римі день в день без відпочинку, перед і по обіді оглядали старовинні й новітні пам’ятки. Переглянули дві вистави (“Аіду” і “Дон Карлоса”) у римській опері. За цей час докладно оглянули передусім ватиканський музей, Сикстинську каплицю (місце вибору пап), бібліотеку і церкву св. Петра - де за звичаєм усіх прочан, поцілували стопу статуї того святого намісника Христа.
Дальше оглядали розкопи на Капітолії і Палятині і місцеві музеї, Форум романум (староримський майдан), Колізей, терми Діоклеціяна, християнські катакомби на Вія Аппія, Пантеон, Лятеранську церкву і багато інших церков і, врешті, численні музеї, що зберігають скарби мистецтва старовинної, середньовічної і нової доби.
 
Щовечора, якщо не йшли до опери, заходили до винарні і при чарці доброго вина “Ест - Ест” д-р Сабат робив з групою підсумки всього того, що бачили вдень, при цьому кожен учасник робив собі записки для пам’яті.
Найбільш незабутньою римською подією для усіх була аудієнція у Папи Римського св. Пія X. Аудієнцію одержали за рекомендацією тодішнього єпископа, пізнішого краківського кардинала, князя Сапіги, який тоді працював у Ватикані.
Пані були одягнені в чорні сукні з серпанками на головах, мужчини - в чорні фраки.
Група була прийняті на т. зв. збірній аудієнції, себто разом з прочанами з різних країн світу. Кожен прочанин чи турист, що приїздив до вічного міста вважав за свій обов’язок бути на аудієнції у Святішого Отця або принайменше здалека побачити його у церкві св. Петра.
У аудієнційній залі було близько 40 осіб, що стояли у двох рядах під стінами. Коли зайшов Святіший Отець, всі повклякали, а за хвилину увійшов Папа з почтом ватиканських достойників. Він найперше поблагословив усіх присутніх, а опісля поволеньки проходив між рядами, тут і там когось про щось запитував, а прочани цілували його перстень.
Виїжджаючи з Риму, група вкинула до фонтану Треві по сольді (5 італійських центів), - згідно повір’я, що той, хто вкине гріш до того фонтану, знову повернеться до Риму.
З Риму поїхали на південь і оглянули Неаполь, і його музеї, розкопи в Помпеях і Геркулянум під Везувієм, який у той час сильно димів. З Неаполю поїхали малим корабликом на остров Капрі, де оглянули розкопану палату римського цісаря Тиберія та славну Голубу печеру.
В зворотній дорозі на північ зупинились в Орвієтто. Це мале містечко, розташоване на північ від Риму, цікаве тим, що воно лежить на вершку стрімкої гори, і до нього можна доїхати тільки зубчастою залізницею.
Далі відвідали славну колись володарку морів - Венецію, місто побудоване на лаґунах над Адріатикою. Оглянули славну палату дожів, які правили Венецією, прекрасну церкву св. Марка, відому своїми фресками, та багато інших церков, цікавих архітектурою та скарбами мистецтва. У Венеції зайшли теж до фабрики широковідомих скляних виробів, а потім оглянули відомий у світі купелево - відпочинковий острів Лідо.
З Венеції поїхали кораблем до Трієсту, який тоді був відомим австрійським портовим містом, а звідти залізницею до Подстойни в Країні, де оглянули славні печери сталактитів і сталагмітів. Ніде вже не зупиняючись, через Ґрац, Відень і Краків вернулись додому.
Прогулянка тривала понад 3 тижні в час Великодніх свят. Вартість такої поїздки становила близько 400 австрійських корон. В ті часи це була висока сума грошей.
 
Довідково.
1 корона = 100 гелерів
20 гелерів = проїзд у трамваї Львова
80 гелерів = найдешевший квиток у львівську оперу
1 кг телятини = 96 - 98 гелерів
1 кг яловичини = 86 - 90 гелерів
вівця = 18 крон
коза = 20 крон
день праці селянина = 1 - 1,34 крони
день працівника ґуральні / тартака = 1,22 крони

Переглядів: 336 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024