П`ятниця, 24.05.2024, 18:06:36

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Липень 2023  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
 
Архів новин
Головна » 2023 » Липень » 25 » Як на Івано-Франківщині священники створювали музей старожитностей
08:52:03
Як на Івано-Франківщині священники створювали музей старожитностей

Тисячі етнографічних експонатів, що свідчать про життя прикарпатців понад сотню років тому, зібрали у музеї старожитностей у селі Фитьків Надвірнянського району, що на Івано-Франківщині. Його 15 років тому заснував священник Микола Григорук разом із покійним отцем Іваном Качанюком. Як парох поповнює колекцію експонатів, читайте у репортажі Суспільного.

"Лазив по стрихах старих, стодолах. Дивився по старих скринях і звідти виймав ці скарби. Почав ходити селом, питати в людей: "Чи маєте щось старе?" Хтось з радістю віддавав старі речі, які в них були. Хтось казав: "Що ти ходиш, жебраєш?" Додому приходив, баба з дідом говорили: "Що ти всякий сутич зносиш додому?" Бо всі ті речі — це побиті горшки, поламані веретена, куделі", — так про свою колекцію старожитностей розповідає отець Микола.

Вхід в етнографічний музей у Фитькові — вільний. Кожну екскурсію у музеї місцевий парох розпочинає із розповідей про старовинні вишиванки. Їх тут — майже три сотні, каже Микола Григорук. І додає: кожна — авторська й вишита за унікальними техніками.

"Є в музеї сорочка міжвоєнного періоду. На ній зображені синьо-жовті маленькі прапорці. Такі сорочки були популярні у Ланчині, Добротові, у Красній. Тепер — це Надвірнянський район. За таку сорочку можна було постраждати у часи радянської окупації", — каже отець Микола.

Усі старовинні камізельки та різнобарвні спідниці з музею були окрасою жіночого гардероба понад сотню років тому. Чоловічий одяг, за словами священника, до наших часів зберігся менше.

Окрім того, в музеї є зо пів сотні пар взуття, яке шили із натуральної шкіри. Замість цвяхів використовували дерев'яні березові кілочки.

"Люди жили бідно, і в декого могло бути дві-три сорочки, одна-дві спідниці й пара чобіт на все життя. Ці речі збереглися, бо коли йшли до церкви чи міста, то взуття несли в руках. Перед церквою чи коли заходили в місто взувалися. Тоді роззувалися, коли поверталися, і знову додому йшли босі", — пояснює співзасновник музею у селі Фитьків.

Отець Микола каже: весь одяг та цінності сотні років тому зберігали в скринях.

"У нас є скриня XIX століття. Скрині нагадують поховальні саркофаги наших князів — Ярослава Осмомисла в Івано-Франківському краєзнавчому музеї і Ярослава Мудрого в Софії Київській. Мають подібну форму й орнаменти. Скриня замикалася на колодку, щоб ніхто нічого звідти не потягнув, щоби діти не розтягали", — розповідає Микола Григорук.

Також у музеї старожитностей є рідкісні годинники, старовинні праски, музичні інструменти та посуд.

"На щодень могли бути прості глиняні миски, на свята або коли приходили гості — мальовані. Не було часу говорити й думати, чи я то люблю, чи я то не люблю, — особливо для дітей. Бо як за таку миску сідало 10 чи 12 людей, то там швидко показувалося дно", — говорить отець Микола.

На стінах етнографічного музею висять приблизно дві сотні мальованих тарелів з бойківських осель, десятки вишитих подушок, які в давнину називали "мірилом заможності господарів", пів сотні ікон та кілька тисяч чорно-білих світлин і листівок.

Микола Григорук каже: за кожним експонатом — унікальна історія.

"Наприклад, цікавий плакат — звернення ОУН десь 40-х років, актуальне до цього часу: "Українці, настав наш час. На руїнах м***вської тюрми народів творимо свою самостійну державу. Женім із нашої землі ка**пню", — зачитує священник.


Переглядів: 73 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024