Середа, 22.05.2024, 23:20:18

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Листопад 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
 
Архів новин
Головна » 2012 » Листопад » 2 » Яків Невестюк із Жабйого
10:33:13
Яків Невестюк із Жабйого
...Червень 1919 року. Українсько-польська війна у розпалі. За рідну землю й за «обшари» зударилися у кривавій віхолі галичани-українці і поляки. Чортківська операція 7—15 червня, спланована Начальною командою Української Галицької Армії (УГА), завершилася успішним проломом у польській обороні й визволенням Бучача, Тернополя, Золочева...
З цієї побідної нагоди стрілецький поет Яків Невестюк проголошує:
Ми йдем вперед, над нами вітер віє.
і рідні нам вклоняються жита,
Від радощів у грудях серце мліє —
За волю, край і смерть нам 
не страшна...
...Листопад 1919 року. УГА — на Поділлі, за сумнозвісним Збручем. Оточена звідусіль: на півночі — московсько-більшовицькі війська, на заході — війська відродженої панської Польщі, на південному заході — легіонери боярської Румунії, на півдні — білогвардійські війська російського монархіста генерала Денікіна. Одна проти всіх. Без допомоги. і без надії на допомогу. УГА — в зловісному «чотирикутнику смерті». Здесяткована тифом, виморена голодом і безперервними боями. Без набоїв, медикаментів, продовольства. Гола і боса. Змучена душею і тілом. Довжелезними вереницями, пішо і на обшарпаних возах, галицьке стрілецтво поволі рухалося з надією на порятунок і відпочинок на південь — на Балту, Тирасполь, Одесу...
Стогнав пронизливий вітер. Снігова віхола билася в холодні селянські халупи, де стрільці шукали тепла і перепочинку. А сніговій — завірюха у байраках і яругах замітала навічно у братські могили охлялих, хворих, поранених, обморожених стрільців.
...У селі Витаві, що біля Гнівані на Поділлі (нині Вінниччина), колись був католицький цвинтар. З осені 1919 р. — по весну 1920 р. він рясно покрився стрілецькими могилами. Там ховали стрільців УГА, що померли від тифу, інших хвороб і голоду в 3-й польовій лічниці. і, мабуть, нащадки загиблих так і не дізналися б, хто з галицьких стрільців і де закінчив свій мученицький шлях. Та знайшлися самовіддані їхні побратими, які в тих жахливих умовах зуміли зберегти список полеглих краян. Його склали сотник-лікар УГА Юліан Шипайло разом з отцем-капеланом Михайлом Юзв’яком: кілька сотень стрілецьких імен, що упокоїлися на цвинтарі села Витави.
Рятуючи хворих і поранених, сотник-лікар Юліан Шипайло сам заразився на тиф. Помер там же, у тому «чотирикутнику смерті». Але скорботний список померлих у Витаві стрільців зберігся: він був опублікований у числі 194 за 1924 рік львівського часопису «Український Вістник».
...Стрілецький лікар Яків Невестюк, який пережив разом з УГА ті моторошно-пекельні випробування, з душевним болем писав: «Понурі оргії жахів тифозних... Ми в знемозі день і ніч ідемо. В обіймах лютих подихів морозних Знесилені, зхворовані впадемо. Бо тиф і голод в наділ нам припали. Бо смерть, мов пес голодний, йде за нами. Обдерті клуні нам приютом стали, Сніги холодні стали нам гробами».
Яків Невестюк — непересічна особистість. Він коли-не-коли зринає на овиді нашої національної історії як письменник-драматург, поет, етнограф, громадсько-політичний діяч.
Народився він 1 січня 1868 року у сім’ї городенківського службовця. Але як лікар практикував до кінця життя на Гуцульщині — у Жабйому (нині Верховина), де й помер. 
Доктор медицини, колишній керівник медичного відділу Всеукраїнської академії наук (ВУАН) Василь Плюш у своїй праці «Українські поети-лікарі», опублікованій на еміграції в Лондоні 1965 року, зазначав, що Яків Невестюк «...народився року 1868, коли помер — невідомо». Деякі історики датою смерті лікаря-поета вказують 1934 рік, а відомий прикарпатський історик-краєзнавець ігор Пелипейко у своєму довіднику «Гуцульщина в літературі» рік смерті Якова Невестюка подав 1939-й, до речі, без дня і місяця. і небезпідставно: після «золотого» вересня 1939 року на Прикарпатті, як і по всій Західній Україні, прокотилася хвиля московсько-більшовицьких репресій і виселень до Сибіру і Казахстану свідомого українства. Під ті «жорна» міг потрапити і лікар-письменник Яків Невестюк.
...Навчався Яків Невестюк у Городенці (у роках 1874—1879), у Коломийській гімназії (у 1879—1887 рр.), у Краківському університеті (1887—1894 рр.). Його «краківський» період навчання пов’язаний з активною діяльністю серед українського студентства. Тут він разом зі своїм приятелем Василем Стефаником організував українське студентське братство «Академічна громада», впродовж кількох років він був його головою. Згодом в одному з листів до Левка Бачинського про Якова Невестюка Василь Стефаник згадував: «За Невестюком дуже мені банно, ото душа була! Гай! Гай! Чи бачив — єсь ся з ним?». Востаннє він згадував про Я. Невестюка в листі від 2 березня 1896 року до Михайла Павлика.
Ще за студентських років Яків Невестюк прилучився до Русько-Української Радикальної партії. Як її діяльний член згодом співпрацював з друкованим органом радикалів — громадсько-політичним двотижневиком «Народ», що видавався у Коломиї і Львові в 1880—1895 роках. Часопис редагували Михайло Павлик та іван Франко. На його сторінках, до речі, друкувалися Євген Левицький, Северин Данилович, В’ячеслав Будзиновський, Михайло Драгоманов. Яків Невестюк підтримував з ними творчі зв‘язки. 
Більше того: радикал-соціаліст Яків Невестюк займається перевезенням до Росії через австрійсько-російський кордон видань радикальної партії та іншої літератури. Тож за перевезення близько 30 видань соціалістичного спрямування, що підбурювали «до бунту і скинення верховної влади», у травні 1892 року на кордоні у Волочиську був заарештований російською жандармерією. Під слідством перебував у Києві п’ять місяців, а шестимісячне ув‘язнення — в одиночній камері в Санкт-Петербурзі. Цю пригодницько-в’язничу «одісею» Яків Невестюк описав у своїй повісті «Спомин з моєї пригоди в Росії».  
...20 січня 1894 р. Яків Невестюк отримав ступінь доктора всіх медичних наук. Медичну практику розпочав у Мостах Великих, а невдовзі перебрався до Жабйого. Він надає медичну допомогу іванові Франку і Михайлові Коцюбинському, які побували на Гуцульщині, листується з ними, займається письменницькими справами.
На прохання І. Франка Яків Невестюк збирає фольклорно-етнографічні матеріали, пише низку статей на медичну і культурно-освітню тематику, які друкує, зокрема, в літературному часописі «Життя і Слово». А разом з відомим медиком М. Олійником працює над українським словником медичних термінів.
Володимир Морозюк

Переглядів: 996 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024