4 серпня до Коломиї у Національний музей Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського з’їхалися художники, митці, науковці з різних куточків не лише України, але й цілого світу на відкриття щорічного міжнародного мистецького пленеру художнього текстилю. Цьогоріч йому виповнилося п’ятнадцять років. Ініціатором та натхненником зустрічей протягом всіх років залишається доцент кафедри художнього текстилю Львівської національної академії наук Зеновія Шульга. Жінка за підтримки своїх колег продовжує невтомно запрошувати до обговорення різних митців. Першим місцем їхньої зустрічі стало село Яворів, що на Косівщині. Відтоді минуло чимало часу, проте влада ще жодного разу не долучилася до проведення заходу. Директор Сургутського коледжу російської культури ім. А. Знаменських Катерина Ланшанова, яка теж приїхала на пленер, вважає, що очільники зобов’язані підтримувати подібні заходи. «Влада повинна розуміти, що потрібно берегти та відновлювати етнічну культуру, – розповіла Катерина Ланшанова. – Це наша пам’ять, яку має цінувати кожен». Саме на відродженні культурної спадщини акцентують свою увагу учасники пленеру. «Сучасна етнокультура та її висвітлення в мистецтвознавчій літературі» – під таким гаслом розпочався цьогорічний ювілейний пленер. Організатор заходу Зеновія Шульга сподівається, що під час зустрічей науковці зможуть глибше вивчити усі аспекти висвітлення етнокультури, що допоможе спрямувати митців у правильне русло та не розгубитися у розмаїтті українського етносу. – Дослідник національної культури Зеновія Шульга п’ятнадцять років тому поставила собі за мету зацікавити митців у відродженні культури, продемонструвати умільцям з-за кордону усю красу мистецької України, – розповіла директор Національного музею Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського Ярослава Ткачук. – Їй це, безсумнівно, вдалося. Дуже приємно, що власне місцем зустрічі було обрано коломийський музей. Окрім обговорення основної теми пленеру, учасникам вдалося оцінити книгу із унікальними зразками кераміки «З Україною в серці», яка незабаром вийде друком. Її автором стала мисткиня Марія Тим’як, яка зараз мешкає у м. Пітсбурзі (США). Після того, як жінка покинула рідну Львівщину, вона розпочала писати писанки, розписувати кахлі та вишивати кителі. «Книга з макетами робіт пані Тим’як – безцінна, – ділиться враженнями Зеновія Шульга. – У ній вміщені не лише макети робіт авторки, зі сторінок можна дізнатися про її життєвий і творчий шлях». Мисткиня Марія Тим’як прилетіла з американського континенту на мистецький пленер. Жінка розповідає, що в еміграції було важко знайти українську кераміку, але вона змушена була це здійснити. Бо кожний українець, гадає авторка книги, повинен берегти свою культуру. Родзинкою цьогорічного з’їзду митців та науковців став показ колекцій етнічного одягу. Сорочки, плаття, пальта, куртки, дитяче вбрання – у такому одязі виходили на імпровізований подіум коломийські музейники. Святкові українські вбрання зачаровують своєю красою та вимагають неабияких зусиль при створенні. Дизайнер Оксана Литвин розповідає, що над одним пальто доводиться працювати майже два місяці. «Цікаво створювати етнічний одяг. У ньому переплітаються різні техніки. Такий одяг завжди у моді», – ділиться думкою пані Оксана. Протягом усього заходу панувала творча таі дружня атмосфера. Учасники пленеру мали змогу поспілкуватися один з одним, обмінятися думками та планами на майбутнє. Зустріч у музеї – це далеко не все, що заплановано на цьогорічний пленер. Це лише невелика частина довготривалого міжнародного етномистецького проекту «Екологічний ракурс», який проходитиме ще декілька днів у яремчанській Дорі. Вже там художники працюватимуть у майстернях, обмінюватимуться методикою обробки різних матеріалів, вивчатимуть побут і культуру Гуцульщини. Вікторія Мартинюк |
