В 1931 році серед мешканців нашого міста (мабуть, не надто тендітних) виникла ідея заснування клубу «стокільових», який би об’єднував коломиян з понад стокілограмовою вагою. Як сповіщала газета «Tygodnik Pokucki Zjednoczenie» за 29 березня цього року, для реалізації задуму потрібно було хоча б десять бажаючих. На очільника клубу претендент уже був – якийсь Петро П. Маю великі сумніви, що цей клуб таки заіснував, принаймні в наступних числах часопису ніяких повідомлень про це не знаходимо. Та й таких огрядних коломиян у ті часи було не так і багато – чи то через спосіб життя, чи «здоровіші» продукти харчування – про що свідчать хоча б давні світлини. Та все ж, ідея цікава, а ще цікавіше було б дізнатися, якою мала бути мета діяльності клубу – чи не спільна боротьба з лишніми кілограмами?

А от молодій коломиянці Стефанії Стеллі Фальберівні надмірна вага точно не загрожувала, якраз навпаки – дівчина цілком підтвердила знамениті слова коломийки «…в Коломиї дівки файні, як пшеничне тісто», адже здобула перемогу на конкурсі краси в австрійському місті Гмунден з нагоди відкриття там курортного сезону. Часопис «Tygodnik Pokucki Zjednoczenie» за 6 вересня 1931 року повідомляв цю приємну звістку, яка зрештою не стала великою несподіванкою для коломиян, бо надзвичайна врода панни Стефанії була добре знана містянам. Як бачимо, оцінило її й журі конкурсу, очолюване професором музикології й композитором Юліушем Варгою, до якого входили скульптори, художники та актори придворного віденського Бургтеатру. Переможниця отримала цінні подарунки, зокрема античні каблучки та екскурсійну подорож літаком над Зальцбургом, а також провела конференцію з представниками берлінського театру Рейнгарда.

Першу нагороду в 1935 році на костюмованому балу у Львові отримала й українка, коломийська красуня Наталка Чолій (Перфецька) за оригінальний маскарадний костюм «керамічний флякон», знимку якої поміщено у збірнику «Коломия й Коломийщина».

Наукова співробітниця Музею історії міста Коломиї 

Мирослава Кочержук