Нинішня площа Міцкевича належить до найгарніших куточків Івано-Франківська та улюблених місць відпочинку для містян. Однак у далекому 1886 році ця площа виглядала, м’яко кажучи, незатишно.

Ось що повідомляла про неї газета «Кур’єр станиславівський», пише Західний кур’єр:

«Ми вже кілька разів звертали увагу, що площа, яка знаходиться у середмісті і хіба що для іронії названа площею Міцкевича, різноманітними способами забруднюється навколишніми мешканцями. Це забруднення відбувається цілими днями і з такою нахабністю, що складається враження, ніби ті мешканці мають на це якийсь спеціальний дозвіл від магістрату. Або ж очі сторожа, який слідкує за порядком, ніколи не дивляться у той бік.

Минулої середи тут просто посередині висипали цілу фіру зігнилої смердючої соломи, яку вітер незабаром розніс по цілій площі. З огляду на цей безперестанний безлад і нехлюйство просимо шановний магістрат суворо карати винуватців, інакше ми будемо вимагати, щоб назву площі змінили на якусь іншу, яка буде більше відповідати патріотичним почуттям місцевих мешканців та спонукати їх дотримуватися порядку».

В кінці ХІХ століття вигляд площі Міцкевича значно покращився. 20 листопада 1898 року тут відбулося урочисте відкриття пам’ятника Міцкевичу з білого мармуру вартістю 10 тисяч корон. Втім, певні проблеми з цією площею все ж залишилися.

Міська преса зазначала, що її облюбували п’янички, які спали тут після надмірного споживання алкогольних напоїв.

«Чим є в Станиславові вулиця? Вулиця в нас є ще спальнею, де, неначе у ліжку, сплять п’яні громадяни в садках і на крамарських лавах, у сінях будинків і під пам’ятником Міцкевича», – писав «Кур’єр станиславівський» у 1911 році. Звісно, такий антураж зовсім не покращував вигляд площі і не сприяв приємним прогулянкам.

Підготувала Олена БУЧИК