Казино в Станиславові було засноване ще в 1842 році. Довший час воно змінювало різні приміщення, а з 1896 року розмістилося у будинку за сучасною адресою вул. Незалежності, 12.

Ні рулетки, ні тим паче ігрових автоматів у ньому не було. Цей заклад був радше клубом, де проводили час заможніші міщани. Буфет, карти і більярд – такими були основні заняття його учасників. Тут інколи влаштовували танцювальні вечірки та бали, обговорювали політику, тут часом траплялися різні сварки та непорозуміння, які не раз призводили до не надто похвальних дій і судових процесів. А в березні 1901 року у казино стався своєрідний «бунт» молодших його учасників проти старших, пише Західний кур’єр.

Ось що про цей бунт повідомляв Клеменс Вайтц, журналіст газети «Кур’єр станиславівський»:

«Немає в наших людях євангельської покори, лише невдоволення, нарікання і бунт. Останній такий «бунтівний» випадок трапився у міському казино в останню ніч карнавалу, коли молоді ноги збунтувалися проти старих. Рівно о дванадцятій ночі карнавал мав закінчитися, адже починався великий піст, коли всі танці, веселощі і розваги заборонені. Тому не дивно, що старші учасники казино зажадали рівно о дванадцятій припинити забаву. Але молодші учасники з цим не погодилися і продовжили танці, незважаючи на категоричну заборону голови казино. Певна слушність була на боці обох сторін цього конфлікту, адже молодість має свої права. Так чи інакше, але в казино релігія на пару годин мусила поступитися місцем. Там ще кілька годин по дванадцятій ночі лунала музика, і пари витанцьовували вальси, польки і кадрилі. Пан голова зробив своє, молодь – своє, а релігія мусила почекати».

Варто додати, що з часом конфлікт між поважними міщанами і молодими ремісниками лише поглибився, і в кінці-кінців молодь перейшла у молодіжні ремісничі товариства, де панували ліберальніші порядки.

Підготувала Олена БУЧИК