Священник і поет-дисидент Ярослав ЛЕСІВ у мордовських тюремних казематах рятувався молитвою. Сум, породжений несправедливістю радянського режиму, розвіювали також листи до рідних, нехай лише два на місяць, як дозволяли кати українського народу. Писав їх стареньким мамі й татові, сестрам у село Лужки на Долинщині, в якому народився. Дрібним почерком мережив аркуші до дружини Орисі та малого сина Тараса, що надходили на домашню адресу міста Болехова. І чи не кожну письмову звістку політв’язень завершував словами: «Переможе світло, бо на те й Господь».

3 січня 2025-го Ярославу Лесіву мало б бути 80 років. Життя праведника за віру, честь і гідність обірвала чорна «Волга» поблизу Івано-Франківська 9 жов ... Читати далі »

Різдв’яно – новорічний період є особливим для більшості людей. Це час, який можна провести з близькими, відвідати далеку родину; це моменти особливих очікувань.

Природньо, ніхто з причетних до охорони та популяризації культурної спадщини Галича не очікував негативу після нещодавно виконаної праці – встановлення анотаційних таблиць поруч пам’яток культурної спадщини; результат роботи було помітно, всі були задоволені. Проте, ще не минуло і двох тижнів з часу їхнього монтажу (грудень 2024 р.), як окремі з них вже знищені…

Зокрема, в цей святковий період з ... Читати далі »