Наприкінці ХІХ століття похорон євреїв у Станиславові виглядав незвично для представників інших громад.

Ось що писала газета «Кур’єр станиславівський» у 1887 році про те, як тоді виглядало єврейське прощання з померлим, пише Західний кур’єр:

«Похорони померлих юдеїв у нашому місті до цього часу відбуваються у той спосіб, що померлих несуть аж до місця вічного спочинку в скрині, а пізніше кладуть до гробу без неї. Наказом цісарсько-королівського намісництва, виданим у цьому місяці, було заборонено керівництву старозаконних громад ховати померлих таким чином і наказано везти їх і ховати у трунах.

При тій нагоді ми би хотіли зауважити, що поховання євреїв у Станиславові відбувається у варварський і нелюдський спосіб. Ноші з тілом зазвичай несуть грабарі у різний спосіб убрані – один без черевиків, другий обсипаний мукою, а буває, що на їхньому одязі видно діри у різних місцях. Біля євангелістського храму вони починають бігти з трупом аж до цвинтаря, і часто трапляється так, що труп падає з ношів на землю.

Чи ж не час, щоб наші юдеї, які пишаються своїми прогресивними поглядами, влаштовували поховальні церемонії так, як це роблять у великих містах? Невже їм не вистачає коштів на придбання порядного екіпажу та пристойного одягу для грабарів? Звертаємося до керівництва єврейської громади та до товариства, що займається похованнями, щоб вони у тій справі видали відповідні розпорядження і пам’ятали, що ми живемо у кінці ХІХ століття».

Схоже на те, що станиславівські євреї таки прислухалися до цих зауважень. Адже на фото, датованому 1916 роком, ми бачимо цілком респектабельну поховальну церемонію. Труна з покійним лежить у гарному екіпажі з єврейською символікою та написами, і її супроводжують цілком пристойно вбрані люди.

Підготувала Олена БУЧИК