У 1904 році газета «Кур’єр станиславівський» опублікувала звіт про роботу Австро-Угорського банку, філія якого працювала в Станиславові.

Згідно з цим звітом станиславівська філія лише за один рік видала більш ніж 5 млн корон кредитів, а її оборот складав більш ніж 13 млн корон. Чистий прибуток філії в тому році склав більш ніж 29 тис. корон.

Часопис також розмістив інформацію, як центральна резиденція Австро-Угорського банку друкувала гроші: «На третьому поверсі Австро-Угорського банку у Відні виготовляють банкноти. У залі для малювання художники працюють над ескізом малюнку, який потім мають відлити у міді. Папір для банкнот не повинен мати жодних домішок деревини і зберігати свої властивості навіть при кількаразовому намочуванні та висушуванні.

Заходимо до залу гальванопластики, де виготовляють спеціальні плити для друку банкнот. Верхня частина цих плит складається зі сталі, нижня – з міді. Саме на міді вирізьблюється потрібне зображення, а потім плити відправляють у друкарський цех, де машини щодня відбивають до 40 тис. аркушів. Потім аркуші висушують у спеціальному приміщенні, де панує висока температура. Кожен аркуш містить від 8 до 12 банкнот.

Насамкінець банкноти ставлять під прес, щоб надати їм гладкості, а у контрольному цеху уважно перевіряють кожну готову банкноту, чи немає на ній якогось браку. Забраковані банкноти вилучають, а решту фасують у пачки по 100 шт і відправляють за призначенням».

Підготувала Олена БУЧИК