В 1886 році у Станиславові збудували казарми артилерії – тепер це будівля по вул. Коновальця, 72а.

Ось що повідомляла газета «Кур’єр станиславівський» про цю новобудову, пише Західний кур’єр:

«Першого листопада прибуває до нашого міста важка дивізійна батарея 11-го полку артилерії і займе новозбудовані казарми по вул. Зосина Воля. Це перша така будівля в нашому місті, яка заслуговує на позитивний відгук як щодо тривалості будівництва і використаних матеріалів, так і щодо військових вимог. Це так звані «нормальні» казарми з усіма можливими вигодами, яких не має навіть столиця над Дунаєм. Комплекс усіх забудов включає в себе 12 більших і менших будівель: триповерхову будівлю казарм з дванадцятьма великими приміщеннями для артилеристів, канцелярії окремих батарей, помешкання для жонатих підофіцерів, приміщення для офіцерів з їдальнею та бібліотекою, а також приміщення для занять фехтуванням, пральня та кухня і навіть арешти. Є також склад для мундирів, три великі стайні та ремонтна майстерня для возів. Весь комплекс споруд не викликає жодних зауважень, і ми сподіваємося, що військові будуть задоволені цими зручними приміщеннями».

Втім, в іншому номері часопису повідомлялося, що здача приміщень в експлуатацію таки не обійшлася без проблем:

«Коли військова і цивільна комісії в листопаді 1886 року приступили до прийняття казарм артилерії, незважаючи на загалом позитивні відгуки, виникли зауваження відносно вологості у стайні і складі упряжі. Висловлювалися заперечення щодо негайного прийняття казарм, вимагалися додаткові роботи і щоб дивізійна батарея залишилася в Тлумачі до весни, що загрожувало місту втратою 7 тис. злотих ринських оренди і відсотків від капіталу на півроку. На щастя, наш бургомістр Іґнацій Камінський поїхав до Львова, вирішив цю проблему, і військо отримало наказ на переселення з Тлумача до нових казарм у Станиславові».

Щоправда, артилеристи прибули до казарм двадцятого листопада, а не першого, як спочатку планувалося.

Підготувала Олена БУЧИК